Айдер Муджабаєв, замгендиректора телеканалу ATR, блогер

Перед вами два абсолютно різних прапори. Зверху – прапор Автономної республіки Крим (Україна), знизу – прапор окупаційної «Республіки Крим (Росія)». Або навпаки. Тому що прапори насправді не відрізняються. Як і суть. Просто російська автономія, яку плекала вся без винятку центральна влада в Україні, майже всією керівною шоблою перейшла до кремлівських господарів. Але це аж ніяк не означає, що нова влада України зробила висновки з окупації. Граблі ж завжди під рукою. І символіка АРК досі залишається колишньою – в кольорах російського прапора, і ставлення до корінного народу Криму у влади на материку відрізняється лише словами.

Президент України та інші чиновники тепер кажуть про «історичну помилку з ігноруванням прав корінного народу Криму, що стала однією з передумов анексії», про всіляку підтримку кримських татар, ось тільки на практиці ситуація не змінюється. Як і раніше кримські татари вважаються чужими, а російськомовні – «своїми». Як і раніше діє негласне правило: не затверджувати кримських татар на посади, від яких залежать практичні рішення. Навпаки, такі місця зараз займають люди, які винесли з Криму ненависть до кримських татар, які мають досвід боротьби з корінним народом до російської анексії. Кадри, перевірені ще за Януковича.

Постпредство Президента в АРК – найяскравіший приклад того, як сильно наша влада хоче повертати Крим в Україну. ПП три роки не функціонує, ховається від ЗМІ та від людей. Але президента, судячи з відсутності будь-якої реакції на бездіяльність його підлеглої і на протести переселенців, це влаштовує. В принципі, це все, що слід знати про «стратегію деокупації», про «переформатування АРК в автономію кримських татар в складі України» і про інші правильні слова, за якими, на жаль, немає справ.

Джерело: Айдер Муджабаев

БЕЗ КОМЕНТАРІВ