Андрій Герус, колишній член НКРЕКП

Було багато версій-пояснень щодо «дистанційного навчання». Від «це фейк», до майже згоди «так, ми відпустили людей з міркувань турботи про їх здоров’я, бо у корпусах холодно, але рішення було прийнято ще весною минулого року». Все це питання грошей. Завжди можна використовувати електрообігрівачі, якщо централізоване опалення погане.

З хорошого – кажуть, є 160 млн грн із Кіотського протоколу на утеплення трьох корпусів КНУ ім. Шевченка на ВДНГ і наступної зими там, можливо, буде тепліше. Декілька коментарів:

  1. «У них багато контрактників, могли б заплатити». Не все так просто. По-перше, в університетів є не одна стаття затрат, а багато.

По-друге, для тих, кому дозволяє матеріальний стан, відкрилися можливості навчання за кордоном. Приріст таких українських студентів тільки за 2009-2015 склав 129%. У 2016 році за кордоном навчалося біля 68 тис. осіб. Це два з половиною Університети Шевченка, у якому вчиться 26 тис. студентів.

Допускаю, що ці 68 тис. – це у більшості активні, креативні люди, готові брати ризик, виходити із зони комфорту і приймати сміливі рішення.

Щорічний приріст студентів за кордоном у 2014-2015рр складав +29% або +13 тис осіб. (всі дані – CEDOS).

По-третє, очевидно, що стає менше студентів в українських ВНЗ. У 2016 році у київські ВНЗ III та IV рівня акредитації вступило лише 62,8 тис студентів. Це на рівні кінця 90-х, або вдвічі менше, аніж у 2005р (123,6 тис.).

Всього в Україні у 2016/17р навчалось 1,37 млн студентів у ВНЗ, це на рівні між 1999 і 2000рр. Нічого поганого, якби замість непотрібної вищої освіти деякі студенти здобували практичну професійно-технічну. Але ні, в училищах навчалося 217 тис студентів – це мінімум за всю історію України і втричі нижче, аніж у 90-х (див графік: жовтим – студенти в училищах, синім – студенти в інститутах/університетах).

Отже, стає менше і студентів, і контрактників, які платять гроші.

  1. Ці «зимові канікули» не є унікальною проблемою КНУ Шевченка.

Національний університет харчових технологій (Київ) – канікули з 20 грудня по 15 лютого. Львівський університет ім. Івана Франка – канікули до 26 лютого. Університет митної справи (Дніпро) – канікули з 1 грудня до 1 березня.

Львівська Політехніка, Київський нац. університет технологій та дизайну, Запорізький технічний університет та ще десятки інших універів та сотні училищ – дистанційне навчання або канікули до березня.

При чому у деяких ВНЗ минулого року таких канікул не було (або були коротшими), а тепер стали довшими. Тобто проблема масштабується і перетворюється у звичне явище навчального процесу.

Зрозуміло, що вихід із цієї ситуації є:

  1. Перестати через тарифи накачувати десятками мільярдів і так найбагатшого олігарха України і ко,
  2. Збільшити у 5-10 разів ренту на вугілля, ввести податок на надприбутки (windfall tax) – зібрати додаткові декілька млрд грн у бюджет,
  3. Направити зібрані/зекономлені мільярди гривень на модернізацію та утеплення об’єктів освіти (за винятком НАНів, які треба закрити).

Сподіваюсь, резонанс допоможе переламати ці тривожні тенденції, які активно розвивалися останні роки у атмосфері тиші, злагоди, любові та щирих розмов, що «освіта – це найважливіше».

Джерело: Андрій Герус