Андрій Герус, колишній член НКРЕКП

Складно розпочинається цей опалювальний сезон. 22 міста були без опалення станом на 13 листопада, минулого року таких було не більше 5. Проблема наростає, і наступного року, скоріш за все, буде ще гірше.

Окрім специфічних проблем кожного міста є і загальна проблема для усіх підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) – різке підвищення цін на газ дає два негативних ефекти:

  1. Залишає мінімум коштів для інвестиційних програм теплокомуненерго. Гроші за газ зі спецрахунків автоматично списуються на «Нафтогаз», тому все решта фінансується по залишковому принципу. Як результат, мережі зношені, втрати тепла високі.
  2. Зростання неплатежів та боргів. Із підвищеними тарифами кількість неплатежів зростає. Мінфін із великими затримками платить судсидії, відповідно ТКЕ не вчасно оплачує газ. «Нафтогаз» на борги нараховує штрафи та пені, але ТКЕ не має права дзеркально перекладати штрафи і пені Мінфіну, бюджетним установам та іншим споживачам-неплатникам.

Отже, ТКЕ виходить крайнім у лацюжку – там масштабуються борги (зокрема і штучні). Станом на осінь 2016 року таких штрафів і пені було біля 5 млрд грн. Зараз сукупні борги ТКЕ та ТЕЦ перед «Нафтогазом» складають 24 млрд грн, з них 8,1 млрд грн – це приріст боргів за 2018 рік. Зрозуміло, що погашення таких боргів просто нереальне. А із новим зростанням цін на газ вони навпаки ще виростуть.

«Нафтогаз», щоби вибити свої борги, перекриває газ (не дає номінацію), формально діє згідно із законом. У підсумку немає гарячої води та тепла у кінцевих споживачів.

Цікава ситуація у нас виникла навесні, коли була акція #прикрути. «Нафтогаз» у закупівлях газу на березень повністю поклався на «Газпром», з яким мав напружені стосунки і у підсумку газу не отримав. Тоді вся країна змобілізувалася, щоб покрити нехватку газу.

По суті, різні споживачі покривали піковий небаланс, який виник у «Нафтогазу». У ринковій ситуації, якщо хтось покриває твій небаланс, то це тобі коштує дорого. Наприклад, якщо би у теплокомуненерго закінчився газ, і він покривав свій небаланс незаконтрактованим газом «Нафтогазу», то такий газ йому продається у 2,8 разу дорожче від звичайної ціни.

У березні фактично виникла зворотня ситуація – ТКЕ та ТЕЦ надавали послуги «Нафтогазу» щодо балансуванню. Хтось скорочував відбір газу, а хтось використовував дороге резервне паливо (мазут). І якби застосовувати таку ж ринкову логіку, то «Нафтогаз», який дефолтнув по своїх зобовязаннях поставити газ, мав би заплатити котельням за кожен зекономлений куб газу. Ця сума склала би, мабуть, понад 100 млн грн. Це би дуже знадобилося, зокрема Херсонській ТЕЦ, яка перейшла тоді на мазут, понесла збитки, але скоротила споживання газу на 18%. Бо зараз ця Херсонська ТЕЦ не має грошей розрахуватися за газ і працювати почала лише 14 листопада.

Такий наш ринок, одного разу про патріотизм та солідарність, #прикрути, #украінці_ви_чудові, а через півроку вже ТКЕ без газу, а ті ж чудові українці без тепла, але всі формально діють за законом.

Загалом, внаслідок 4 років реформ ціна газу стала вища, «Нафтогаз» став прибутковим, але теплокомуненерго стали глибоко збитковими та із величезними боргами. Відповідальність в уряді перекладають на місцеву владу та погрожують звільняти мерів. При чому той же прем’єр стверджує, що тариф на тепло не може вирости більше, аніж на 16%. І його можна зрозуміти, бо субсидії платити доведеться премєру. Тоді місцевій владі залишається хіба що із місцевих бюджетів доплачувати.

Тобто раніше державний бюджет фінансував «Нафтогаз», а тепер місцеві бюджети мають фінансувати місцеві теплокомуненерго? Просто з одного бюджету, переклали на інший? Дещо сумнівна реформа.

І якщо справа у місцевій владі, то чому тоді лише після 12 листопада запрацювали Сєвєродонецька ТЕЦ, Херсонська ТЕЦ, Криворізька ТЦ, власником яких є уряд (фонд держ майна)?

На жаль, поки що реформа звелася до того, що вся система не стала більше ефективною, але центр боргів, збитків та проблем перенесли із «Нафтогазу» на теплокомуненерго. Звичайним людям, які мали би бути бенефіціаром реформ, від того краще не стало – мало того, що платять підвищені тарифи та ще й залишаються без тепла та гарячої води. І схоже, наступної осені буде ще гірше.

Вихід із цього є. Потрібно перестати водити хороводи навколо однієї ціни на газ. Тарифи потрібно піднімати, але для інвестиційної складової – робити ефективнішим виробництво тепла, зменшувати втрати у мережах, зменшувати споживання тепла. Втрати тепла у тепломережі Кривого Рогу складають біля 40%. Бездумне підвищення ціни газу – це тупик. Там же в землі Кривого Рогу цей дорогий газ і залишається.

Простими словами, у «Нафтогазу» для розвитку грошей більш ніж достатньо, треба давати додаткові гроші для розвитку інфраструктури, інакше повністю зруйнується і те, що є зараз.

Джерело: Andriy Gerus