Андрій Герус, колишній член НКРЕКП

Скасування регулювання ціни на газ. Можливі наслідки.

Нафтогаз запропонував скасувати державне регулювання цін на газ для потреб населення. Вслід за цим з’явилися коментарі, що це ринковим способом може призвести до зниження ціни на газ, тому потрібно це робити.

Насправді, це не призведе до зниження ціни на газ для населення. А навпаки – призведе до різкого зростання ціни та може призвести до відключення від газу цілих областей, включно із споживачами, які справно платять свої тарифи.

Скасування регулювання означає, що далі Укргазвидобування/Нафтогаз не зобов’язаний по якийсь спеціальній ціні продавати газ для потреб населення. І взагалі не зобов’язаний продавати для потреб населення. Таким чином збутові компанії (і ті, що належать Фірташу, і ті що належать Нафтогазу, і ті що належать іншим акціонерам) мають знайти на ринку ресурс і продати його населенню.

  1. Ціна.

Тут потрібно пам’ятати, на сьогодні борги населення за газ/тепло/гарячу воду складають 49 млрд грн. Рівень оплати біля 70%. Тобто після різкого урізання субсидій майже кожна третя сім’я не платить або платить дуже невчасно. Отже, давайте змоделюємо ситуацію.

Для спрощення у вас є 10 хат у селі – це ваші споживачі.

– платить за газ 7 хат. 3 хати не платить. Ще 1-2 хати платить але із затримкою 0,5-1 міс.

– платять всі по післяоплаті по лічильнику (так вимагає закон). Але вам купувати газ, імовірно, по передоплаті і ваша ціна із прив’язкою до валюти. Тобто і ризики волатильності ціни, і валюті ризики – на газовому постачальнику.

– вам треба цих споживачів адмініструвати – розносити рахунки, створити та підтримувати якийсь сайт, кол-центр, люди, інспектори.

– юристи, суди, щоб боротися із неплатниками, конфісковувати майно, хати, гроші, «рішати питання». А неплатників нездорово багато.

Яку б маржу понад оптову ринкову ціну газу мав би поставити незалежний ринковий постачальник, щоб компенсувати ризики неплатежів, валютні ризики, адміністративні затрати тощо? Я думаю, мінімум 40%.

Таким чином, оптова ринкова ціна на квітень 8380 грн перетворюється в ціну на 11 732 грн для кінцевого споживача у маленькому українському селі. Ця нова нерегульована ціна на 37% вища, від сьогоднішньої регульованої ціни 8550 грн за тис куб. м. З такою новою ціною кількість неплатників ще виростає, постачальник це знову закладає у ціну – і ця спіраль може розкручуватися безкінечно.

І це все без врахування можливого зростання тарифів на транспортування газу (мережі), які не переглядалися із 2016 року. А Кіровоградоблгаз, що у власності Нафтогазу, просить зростання такого тарифу у 3 рази.

  1. Платежі/неплатежі.

Група НАК Нафтогаз контролює понад 75% видобування газу та 65% імпорту газу. Де-факто у них ринкова влада та контроль ринку, якщо зараз можна натягувати аргументи, чому НАК не такий вже і монополіст (хоча монополіст), то у нерегульованому ринку – це очевидна та безсумнівна монополія і з повною ринковою владою. Купити газ у таких обсягах можна буде лише у Нафтогазу. Але пам’ятаємо, що на ринку є боргів на декілька десятків мільярдів гривень і більшість із цих боргів не тому, що облгаззбути щось не доплатили (хоча думаю, є і таке), а тому, що не платили споживачі, Мінфін не вчасно оплачував субсидії та пільги тощо.

Як вибиває борги Нафтогаз ми бачили – відключити від газу ціле місто, незважаючи на те, що без тепла/гарячої води залишаються і ті споживачі, які за все вчасно заплатили (а таких станом на сьогодні 70%). Така логіка і такі методи означають, що Нафтогаз відключає газ майже всім теплокомуненерго та всім облгазам, включно із своїм облгазом у Кіровоградській обл. Бо борги, які нереально погасити, скрізь. Ну на практиці, мабуть, були б договори реструктуризації, але і нова масштабна хвиля відключень також була б. Сміла у масштабах країни.

Тому у теперішніх умовах ніякий нормальний ринок газу неможливий. Більше того, у зв’язку із таким різким ростом боргів/неплатежів за ЖКП (+ 93% за останні 13 місяців до 62,4 млрд грн), ми тільки віддалилися від можливості створення нерегульованого конкурентного ринку газу.

Не може цього всього не розуміти і Нафтогаз, але на жаль, політиканство та піар біжать поперед професії та поперед справжніх реформ.

Премєр Гройсман же у цій ситуації поступив абсолютно правильно та відповідально. Із такими пропозиціями Нафтогазу, я розумію, чому уряд не довіряє менеджменту компанії, акціонером якої він являється. Якщо ринок дозволяє понизити ціну, то її потрібно понизити урядовим рішенням.

Спочатку порядок, а потім лібералізація. Українці не піддослідні істоти для експериментів, які у ФБ мають читати про реформи, а вдома сидіти без тепла та гарячої води. І якщо теорія не дає результатів на практиці, то погана – теорія (або застосування цієї теорії), бо головне – практичні наслідки для людини!

Джерело: Андрій Герус