Андрій Герус, колишній член НКРЕКП

Роттердам+ як податок на бідних.

Від сьогодні квиток у метро зростає із 5 до 8 грн, а трамвай та тролейбус вдвічі – теж до 8 грн.

Бачу для багатьох вчора стало сюрпризом, що тисячі киян стояли у довгих чергах у метро, щоб зекономити 3-6-9 грн. Ну що ж, вітаю, ви зіткнулися із реальністю.

Чи дешевий наш електротранспорт?

Порівняння із європейськими столицями некоректне із декількох причин.

  1. Якість. Я жив у Лондоні і можу порівняти. Один мій знайомий у Києві не їздив ні на чому класом нижче, аніж Range Rover. У Лондоні він їздив виключно на громадському транспорті. Ну і звичайно, там майже ніхто не платить одноразову вартість квитка, а користуються Ойстерами, тоді вартість у рази нижча.
  2. В Україні підприємства громадського транспорту фінансуються не тільки із квитків, але і з бюджету (із податків). Так у 2017р у Києві із міського бюджету було виділено всього 1,8 млрд грн. З допомогою бюджетних грошей закуплено 40 трамваїв, 100 автобусів МАЗ та 80 тролейбусів Богдан. Отже, ми всі оплатили це своїми податками.

Є умовний БерлінЕлектроТранс, який купує транспорт за рахунок своїх квиткових та рекламних доходів. Чи має тоді квиток у Берліні бути таким же, як у Київпастранс, який закуповує транспорт за рахунок бюджетних грошей? Звичайно, ні. Будь-який бізнес буде з радістю продавати свій товар дешевше, якщо йому за це доплачують із бюджету зібраними податками.

Про різні зарплати, які сидять у ціні квитка навіть не буду писати. Просто давайте поцікавимося через деякий час чи виросли зарплати водіїв і кондукторів пропорційно росту вартості квитка.

І оскільки «на око» ціна квитка у нас дешевше, аніж у Європі, то дуже часто застосовують прийом «не цікавтесь, що там внутрі квитка, все одно дешево».

А внутрі квитка – є цікаве. Наприклад, повернення сумнівних боргів із «збільшуючи коригуючим коефіцієнтом» на загальну суму 2 млрд грн.

25% квитка метро, трамваю, тролейбуса – це електроенергія. Це друга найбільша стаття затрат. Більша тільки фонд зарплати – біля 35%.

Тариф на е/е для підприємств виріс з 1 січня та з 1 квітня, всього на 16%. І ось різні фактори назбиралися і ефект дійшов до кінцевого споживача. Із кожного квитка тепер біля 2 грн іде на електрику. А 25 копійок із кожного квитка – це переплата, на формулу Роттердам+.

Дві поїздки у день і 0,5 грн на Роттердам+. І так кожен день і з усіх, хто користається електротранспортом.

Громадським транспортом користуються якраз небагаті або й відверто бідні люди, які не мають автомобіля і не можуть собі дозволити таксі. Таким чином «обілечують» найбідніших, щоб найбагатший Ахметов і його компаньйони стали ще багатшими. Таке собі Робін Гуд навпаки – відібрати у бідних і віддати багатому.

І якщо ви думаєте, що від підвищення вартості квитків на 60%-100% Київ отримає принципову кращу якість послуг, то ні. Заступник голови КМДА Д. Давтян вже завбачливо заявив, що і нові ціни не покривають собівартості, яка на його думку, складає 8,27-8,77 грн за поїздку.

А цей малюнок для Києва дуже актуальний саме сьогодні.

Джерело: Андрій Герус