Андрій Герус, колишній член НКРЕКП

Вперше, наскільки я памятаю, на декілька тижнів гарячу воду у Києві відключили у 2014 році з метою економії газу. У 2017 році без гарячої води майже 2 місяці були 5 районів Києва. У 2018 році 70% киян без гарячої води вже понад 5 місяців.

При кожному такому відлюченні все більше споживачів встановлювали бойлери для підігріву води. Статистики немає, але я допускаю, що сьогодні вже у половини киян можуть бути встановлені бойлери. Стимулює цю ситуацію і нібито низький тариф на електроенергію для населення. Але він низький тільки тому, що близько 50 млрд грн у рік додатково доплачує бізнес/бюджетні установи, шоби був такий тариф для населення. Але і там тариф не резиновий і ця ситуація вже створює надто масштабні перекоси.

Отже, кияни, що мають бойлери, перестають користуватися централізованим гарячим водопостачанням. Таким чином, обсяги централізованого ГВП різко падають, але протяжність мереж залишається такою ж і ті мережі треба обслуговувати. А це перекладається вже на меншу кількість споживачів. І неодмінно призведе до одного із сценаріїв:

  1. Суттєве зростання тарифів на централізоване гаряче водопостачання. Вже і сьогодні ГВС, скоріш за все, збиткове, але подіями останніх років та місяців цю збитковість дуже сильно масштабували.
  2. Введення абонплати (двохставкового тарифу на ГВП). Таким чином, за ГВП змушені будуть платити і ті, хто користується бойлером, що звичайно, викличе хвилю невдоволення. І невдоволення частково виправдане, адже такі бойлери встановлювали не просто з власного бажання, а тому, що гаряче водопостачання відключали.
  3. Субсидіювання гарячого водопостачання із бюджету. Таким чином платники податків, що встановили бойлери будуть субсидувати тих, хто користується централізованим ГВП.

Кожен із цих варіантів поганий, але якийсь із них вже практично гарантовано нас чекає у майбутньому.

Окремий сюрприз чекає власників бойлерів, коли НКРЕКП почне приводити тарифи на е/е для населення до рівня, який вони вважають економічно обґрунтованим.

Тому повторюся: якщо берешся робити складні реформи, будь впевненим, що у тебе достатньо інтелектуального, організаційного, управлінського та функціонального ресурсу, щоб їх довести до якогось пристойного завершення. Бо деякими експериментами можна зробити ще гірше, зруйнувавши і те, що є зараз.

Джерело: Andriy Gerus