Народний депутат України Андрій Іллєнко

Один з топ-пунктів світового політичного порядку денного – намір США вийти з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД). На жаль, в Україні мало про це говорять. А дарма.

Цей договір було підписано між США та СССР у грудні 1987 року, коли совок надривався від гонки озброєнь і загалом вже дихав на ладан.

Домовленість передбачала ліквідацію усіх ракет малої (500-1000 км) та середньої (1000-5500 км) дальності. Логічне питання – для чого ліквідовувати ракети малої та середньої дальності, якщо лишаються міжконтинентальні ракети, які можуть влучити в будь-яку точку планети?

Відповідь є. Якщо відбувається запуск міжконтинентальних ракет, у держави, яку атакують, є час на реакцію та удар у відповідь. Дуже мало часу, але все ж. Тобто держава-агресор розуміє, що у випадку ядерного удару з величезною вірогідністю отримує ядерний удар у відповідь.

Якщо ж ядерний удар наноситься ракетами малої та середньої дальності – часу на реакцію фактично не лишається. Є лічені хвилини. Тому саме РМСД створюють теоретичну можливість ядерної атаки без удару у відповідь. Це фактор, який суттєво збільшує ризик ядерної війни.

Ясно, що Москва як завжди порушила всі домовленості та почала виробляти ракети в порушення взятих забов‘язань. Американці про це знають і їм набридло робити вигляд, що нічого не відбувається. Тому Трамп оголосив про намір вийти з договору, який не діє.

Дуже добрий урок для України. Якщо договір не діє і сторони не виконують свої забов’язання – такий договір втрачає сенс і повертається статус-кво.

Одразу згадується Будапештський меморандум, про який українська влада воліє мовчати на всіх міжнародних майданчиках.

Джерело: Андрій Іллєнко