Народний депутат України Андрій Іллєнко

Пригадую один з випадків, коли ще в домайданівські часи нас затримав «Беркут». Здається, це було після намагання київських «свободівців» зірвати прем’єру українофобського фільму «Матч».

Ми кілька годин сиділи в актовій залі РУВС разом з тими ж «беркутами», які нас затримували. Спочатку було просто перегаркування, але потім вийшло щось схоже на політичну дискусію.

Так от, з розмов «беркуту» було ясно – з ними проводиться «політвиховання». Регулярні накачки, де доносили «політику партії». По факту це було типове «охранітельство», густо замішане на ватно-проросійській пропаганді. І тема «бандер» була провідною. «Росія наши братья», «вас бандер давіть нада», «такіє как ви вєлікую страну развалілі», «казли, каториє мєшают жить», «бил би пріказ – снєслі би вас» і т.д.

Тому те, що потім сталося під час революції – ніяка не випадковість і не ексцес виконавця. Проти нас стояли не просто садисти і вбивці, а ідеологічно заряджені садисти і вбивці. Заряджені «давити бандер».

На жаль, мене не дивує сьогоднішня поведінка «нової поліції», яка лупить лежачих людей ногами під крики «лежать, Бандера!». Обурює, злить, але не дивує. Бо по-іншому і бути не могло після імітаційної реформи МВС, після проваленої люстрації та масового покривання тих, хто вбивав нас на Майдані.

Реванш приходить туди, де справу не було доведено до кінця. Так що доведеться таки всім нам завершити розпочате 5 років тому.

Джерело: Андрій Іллєнко