Андрій Іллєнко, народний депутат України

Днями у Варшаві відбувся вуличний марш, присвячений 74-ій річниці трагічних подій на Волині. Акція за участі офіційних осіб, депутатів Сейму, духовенства, військових.

На цій акції помітна нова тенденція, яка виводить на якийсь новий рівень політичного маразму та шовінізму.

Виявляється, операція «Вісла» – це благо, бо саме завдяки їй вдалося зупинити «український тероризм»!

Про це написано на банері, який супроводжував «акцію пам’яті жертв українців-людовбивць». І справа не лише в одному з банерів – подібний дискурс звучить все голосніше.

Для тих, хто не знає чи забув: операція «Вісла» – це масована етнічна чистка, влаштована армією та силовими структурами комуністичної Польщі за підтримки СССР у 1947 році. Сотні тисяч українців були примусово відселені зі своїх домівок та перевезені на Захід Польщі. Акція супроводжувалась масовим насиллям проти мирного українського населення.

І саме цю ганебну для Польщі сторінку історії організатори акції у Варшаві тепер вважають цілком справедливою і ледь не приводом для гордості.

Наголошую – є багато адекватних поляків, які попри історичні протиріччя цілком тверезо оцінюють ситуацію і розуміють, що Україна має бути партнером Польщі, а не її ворогом, а українці (як і поляки) мають право на свою історію та ідентичність.

Але цілком конкретні політикани та «громадські діячі» методично розкручують антиукраїнську істерію в Польщі, піднімаючи її на все новий рівень.

Бандера стає більшою проблемою для Польщі, аніж імперська політика Москви. Російська війна проти України та перспектива Польщі самій вкотре опинитися в ролі жертви московської агресії – ніщо порівняно з дискусіями навколо історичних польсько-українських конфліктів. А українські націоналісти гірші за комуністів – про це деякі «активісти» прямо говорять.

Ця істерія стає вже не балаканиною маргіналів, а цілком офіційною політикою держави. І це дуже небезпечно. Кому це вигідно? Відповідь очевидна. Факти співпраці польських українофобів з РФ очевидні і навіть особливо не ховаються.

Наприклад, візьмемо такого собі Тадеуша Ісаковича-Залєського. Голова польського товариства кресов’ян, католицький священник. Організатор тієї самої ходи, на якій виправдовували етнічні чистки проти українців.

Моє особисте знайомство з українофобською діяльністю цього пана відбулося ще в далекому квітні 2010 року, коли Ісакович-Залєскій прибув до Києва з метою взяти участь в прес-конференції з промовистою назвою «Учасники Великої вітчизняної війни проти Бандери». Ясне діло, жодного ветерана війни там не було.

До влади щойно прийшов Янукович, «рускій мір» та неосовок було обрано в якості офіційної ідеології режиму, якраз відбувався «судовий процес» щодо зняття звання «Герой України» зі Степана Бандери.

І задля інформаційного супроводу було скликано цю прес-конференцію, ще й «міжнародного рівня». Окрім самого Ісаковича-Залєського, у ній взяв участь одіозний українофоб Авігдор Ескін (засуджений в Ізраїлі за екстремізм, «відомий» завдяки публічному спаленню державного прапора України, зараз не вилазить з російських каналів, де постійно робить антиукраїнські заяви), псевдоветеран, голова якоїсь чергової «ветеранської» конторки для розпилу бюджетних грошей, співробітник КГБ на пенсії Жорж Дигас, а також низка подібного роду діячів подрібніше.

«Прес-конференцію» «свободівці» тоді їм провести не дали, але на тому підривна діяльність Ісаковича-Залєського в Україні не завершилась. Буквально через тиждень відбулась вже значно масштабніша спецоперація – псевдонаукова «виставка» «Волинська різанина» в Українському домі. Організатори «виставки» – товариство кресов’ян Ісаковича-Залєського і… ФСБшна контора Вадіка Каліснічєнка «Русскоязичная Украіна». Так-так, саме того одіозного українофоба і державного зрадника Калісніченка, який зараз переховується в Криму. Ось вони, справжні друзі польських українофобів – московська п’ята колона в Україні–

До речі, та «виставка» перетворилась на одну з перших сутичок патріотів із «Беркутом» в часи Януковича. «Свободівці» разом з іншими небайдужими прийшли протидіяти імперській пропаганді, але на захист брехні Ісаковича-Коліснічєнка влада кинула «Беркут».

З такими як Ісакович-Залєскій – все ясно. Їхні цілі, партнери та спонсори добре відомі. А от що скаже більшість польського суспільства? Розбереться, хто є хто, чи піде на поводу в маніпуляторів та поставить ВЛАСНУ державу на грань катастрофи? Бо ірраціональне прагнення протистояння з українцями завжди закінчувалось одним і тим же. Чотирьма поділами Польщі.

Як українець, я проти п’ятого. Але все в руках самих поляків.

Джерело: Андрій Іллєнко

  • Myshigin

    Брехлива польська мезота.