Андрій Іллєнко, народний депутат України

Опозиційним мітингам в РФ присвячується.

Досі ще є чимало людей в Україні, які вірять в «демократичну Росію». Сто років тому в Україні таких людей було значно більше – вони складали більшість в Центральній Раді.

Вони щиро вірили, що вся проблема – в огидному царському режимі. Варто його повалити – і на місці тюрми народів постане квітучий сад російської демократичної федерації.

Вже дуже скоро діячі Центральної Ради були гірко розчаровані та вражені холодним та байдужим до їхніх національних почуттів імперіалізмом керівників Тимчасового Уряду, їхнії вчорашніх прогресивних друзів та союзників в боротьбі із самодержавством.

На зміну Тимчасовому Уряду прийшли більшовики – найбільш гнучка у національному питанні російська партія. Українська інтелігенція була переконана – з ким з ким, а з більшовиками домовитися точно вийде. Це ж не просто брати-соціалісти, вони на кожному кроці тільки і говорять про право націй на самовизначення і навіть активно критикують російський великодержавний шовінізм.

Ігнорувати реальність вдавалося недовго – антиукраїнська етнічна чистка Муравйова в окупованому червоними Києві швидко розставила все на свої місця.

В жодному разі не стверджую, що нам не треба уважно спостерігати за подіями в РФ, аналізувати їх та діяти собі на користь. Треба! Будь-яка розкачка ситуації там нам тактично вигідна.

Закликаю лише до одного – позбутися інфантильних та провінційних ілюзій.

Москва ніколи не зміниться.

Змінитися можемо лише ми самі – стати сильними настільки, щоб не зважати на Москву і жити нарешті своїм життям.

Джерело: Андрій Іллєнко

БЕЗ КОМЕНТАРІВ