Андрій Новак, голова Комітету економістів України

Гаїті, Південний Судан та Україна – трійка нещасних країн світу. Зокрема, про це йдеться на сайті американського центру вивчення громадської думки Інституту Геллапа. Там провели відповідне дослідження, яке показало, що понад 40% українців перебувають у важкій ситуації і можуть вважатися нещасними. Вони оцінили своє життя зараз і в майбутньому в 4 бали і нижче. В цьому відношенні нашу країну випередили тільки Південний Судан (там таких людей 47%) і Гаїті (43%).

Чи дійсно настільки економічна ситуація на нас впливає?

— Я думаю, що більша частина оцінки поняття щастя, воно стосується як раз економічного благополуччя, тому що саме від економічного благополуччя залежить те, що ми називаємо рівень життя. А від цього рівня життя напевно майже в прямо пропорційній залежності перебуває таке поняття як щастя. І цілком логічно, що Україна зараз, на жаль, на третьому місці знизу у світі, тому що за роки незалежності у нас відбулось спочатку історії гривні три обвали курсу, що опустило наш рівень доходів до найнижчого в Європі і, як ми бачимо, одного з найнижчих у світі. Плюс треба врахувати дві революції, які ми прожили ще за свого покоління, які також не дали того очікуваного результату, і поняття розчарування в обох революціях також напевно відноситься до цієї категорії нещасливого відчуття розчарування.

Нерозуміння як впроваджуються реформи теж позначається на понятті щастя?

— Треба об’єктивно сказати, що будь-які реформи на самому початку зустрічають спротив, несприйняття чи боязнь перед усім новим – це є нормальна людська реакція, людина не знає, що принесуть зміни, тому краще залишатись консервативно в становищі, яке є, ніж невідомо перед чим іти в ту реформовану так звану сферу. А те, що ми не відчуваємо по факту наслідків реформ пояснюється тим, що реформи в основному віртуальні, піарівські, популістські, як правило, вони активізують усі ці піар-популістські речі напередодні виборчих кампаній, коли дуже багато обіцянок, дуже багато влада вишукує, що вона доброго робить для людей, а люди насправді відчувають те, з чого ми починали – рівень життя.

А рівень життя при девальвації гривні останніх три з половиною роки, звичайно що не покращився, а навіть погіршився, і навіть те, що влада там номінально піднімає мінімальну зарплату, мінімальну пенсію, за нові номінальні більші суми українці можуть купити менше товарів і послуг, ніж три з половиною роки тому. Тому цілком логічно, що зараз 40% відчувають себе нещасливими в такій ситуації, і прямим свідченням цього є ще один об’єктивний критерій – це є напрямок міграції. На жаль, ми бачимо, що міграція масова трудова чи не трудова відбувається з України, а не в Україну. І враховуючи ще мінусове сальдо народжуваності і смертності, тобто смертність значно перевищує народжуваність в Україні, сукупно ми маємо такий підсумок – місце України серед найнещасніших країн світу.

Що ми можемо зробити, щоб покращити життя українців, щоб люди почувалися хоч трохи щасливішими?

– Тут пряма залежність від того, з чого ми починали – рівень життя. А рівень життя – це є співвідношення доходів до цін, скільки ви можете купити за свої доходи товарів і послуг. Якщо ви відчуваєте, що ви поступово зможете купляти більше товарів і послуг за свої доходи, в вас відчуття підвищення рівня життя, підвищення благополуччя, тоді це ніби додає до поняття щастя якоїсь впевненості в завтрашньому дні. А якщо на свої доходи ви можете купляти все менше і менше, то тут поняття щастя напевне шукати не варто. Тому головне для підвищення рівня життя, перш за все, це зупинити девальвацію гривні, яка є штучна вже років півтора, як мінімум. Але, на жаль, у уряду і НБУ інша стратегія згідно проекту бюджету на наступний рік, вони планують і далі штучну девальвацію гривні до 30, як мінімум. Тобто поки не зміниться, я так розумію, цей уряд і це керівництво НБУ, і не зміниться підхід до курсової політики, до того часу на нас весь час чекає отаке підрізання наших доходів і відповідно нашого рівня життя.

А далі, крім того, що зупинити девальвацію гривні, треба нарощувати виробництво, тому що саме на виробництві формуються і доходи, як зарплати, так і пенсії. Якщо ми не нарощуємо виробництво, то збільшувати доходи, рівень життя нема з чого. Хіба що із збільшення боргів – цією практикою ми йшли багато років, але ця практика приводить до того, що кожних 5-6 років у нас відбувається таке підрізання наших доходів, в тому числі через зрив курсу гривні. Тобто в принципі, якщо узагальнити, нам потрібна нормальна систематизована економічна політика уряду і НБУ в національних інтересах України і українців.

Джерело: Андрій Новак

БЕЗ КОМЕНТАРІВ