Огляд подій середи, 9 серпня

 

Ще один видатний реформатор раптово пішов від нас, залишивши українців самих-самісіньких з тими усіма реформами. Польський рокер Войцех Балчун звільнився з посади голови «Укрзалізниці».

Міністр інфраструктури Володимир Омелян не приховував своєї радості від такого повороту подій. На його думку, Балчун ніякий не реформатор, а гастролер, який не помічав у себе під носом корупцію і те, як кримінальні кола впливають на «Укрзалізницю».

А Володимир Борисович Гройсман продемонстрував, що з почуттям гумору у нього все гаразд, коли констатував у роботі патентованого кризового менеджера наявність позитивних моментів. Щоправда, приклади цих «позитивних моментів» у роботі Балчуна прем’єр не навів.

В інтерпретації самого поляка причини відставки виглядають дещо мелодраматично. «Особисті причини», бачте, стали на заваді подальшим реформам в «Укрзалізниці». Що за «особисті причини»… Чогось тут, у Києві, не вистачало? Ностальгія за батьківщиною замучила чи Cherchez la femme? Дивною виглядає відставка, особливо від особи, яка пише про себе, що є «професіоналом, який доводить усі справи до кінця».

Утім, здається, у тому ж фейсбучному дописі польський менеджер проговорюється про причини відставки. «Це була найскладніша і найважливіша місія в моєму бізнесовому житті», – пише Балчун. Вкотре закордонні реформатори визнають: Україна – занадто складна країна, щоб просто так приїхати і за кілька років усе налагодити, ту чи ту галузь вивести з кризи. В Україні закордонним легіонерам не вистачає не просто морально-вольових якостей – бракує досвіду й професіоналізму.

Може, Омелян і має рацію – що Балчун не помічає у себе перед носом корупційних схем? Бо корупційні схеми – вони ж дуже хитрі, щоб викривати їх, треба самому багато років у вітчизняних реаліях, так би мовити, покрутитися. Українські юристи не раз зауважували: ну як може боротися з корупціонерами у прокуратурі Сакварелідзе, якщо він нашого законодавства не знає і як прокурор на голову поступається тим прокурорам-корупціонерам, яких намагається викривати?

А щодо причин відставки, якось мало віриться у ефемерні «особисті причини»; не дуже віриться і у відставку через те, що зрозумів: не по зубах йому «Укрзалізниця».

Є версія: 8 серпня ще одну дуже важливу і дуже «хлібну» посаду віддали поляку – наглядова рада НАК «Нафтогаз Україна» одностайно погодила обрання Павла Юзефа Станчака на посаду президента ПАТ «Укртрансгаз».

Станчак – виходець з польської державної нафтогазової компанії PGNiG

У нас у державі всі посади поділено між головними політичними силами. Видно, десь там на горі подумали, що дві дуже вигідні посади для лобістів польських інтересів – це вже занадто, відтак вирішили «обміняти» Балчуна на Станчака. Ну, це так, здогадки. А ось те, що Станчак не професіонал і вже зараз легко спрогнозувати результати його роботи на посаді президента «Укртрансгазу» – багато скандалів і піару – це вже прогноз. Про це пише президент Центру «Стратегія ХХІ століття» Михайло Гончар.

На думку експерта, в ЄС практично немає фахівців, які могли б якісно керувати нашим «Укртрансгазом» і «Нафтогазом», – фахівці є у нас, просто зараз рулять усілякі «молоді таланти», інвестиційні менеджери, юристи, фінансисти, які мало петрають у нафтогазовій царині, а от здерти з населення шкуру черговим підвищенням ціни – це вони можуть. А потім ще й заплутатися у взаєморозрахунках.

«Київводоканал» лякає киян

Нагадав про себе 9 серпня і «Київводоканал». І знову не чимось приємним, а погрозами – киян закликали заплатити всі борги, недвозначно наголосивши, мовляв, інакше субсидій не побачите…

Усе це добре, за комуналку треба платити, борги повертати треба, але борги звідки беруться? Саме цього літа киянам та мешканцям інших регіонів, які завжди сумлінно платили за комунальні послуги, почали приходити божевільні платіжки із тисячними боргами. Звідки беруться борги, якщо ти платиш вчасно за все, і як таке може бути? Невже щось нове в математиці? Фахівці з обленерго і водоканалів вам пояснять. Та так, що заплутаєтеся ще більше: що ви платили та не доплачували, там один тариф, там інший, коротше, чорт ноги зломить! А ноги ростуть у цих боргів саме з проблеми, про яку ми в же згадували у зв’язку з призначенням президента «Укртрансгазу» – новий менеджмент. Бозна-кого набирають, вони між собою розібратися не можуть, тільки дерти з населення уміють. Он підіть розберіться звідки взялися борги між «Київенерго» і «Нафтогазом» і чому чиновники спільної мови знайти не можуть? Мабуть, через високий професіоналізм…

Гужва у вогні не горить і в воді не тоне

У середу знову був обшук в офісі «Страна.ua». Так і хочеться запитати: скільки ще обшуків треба провести, щоб довести невинуватість «білого і пухнастого» Гужви? Спочатку його затримали за шантаж – журналіст нібито вимагав трішечки грошей у депутата-«радикала» за нерозголошення компромату. За умови фахово проведеного слідства докази злочинів Гужви – залізобетонні, але суд чомусь головного редактора «Страны.ua» відпустив.

Зараз проводять обшуки, але вже пов’язані зовсім з іншим епізодом – слідчі знайшли флешку, де записана таємна інформація Міноборони. Вибачте, це вже справа зовсім іншого масштабу! То був звичайний кримінал, шантаж – будь-який журналіст може провести власне розслідування і щось там накопати на депутата чи чиновника. А це – таємна інформація Міноборони. При всьому занепаді нашої армії ми розуміємо, що там не повні лопухи сидять і флешками з таємною інформацією не розкидаються по редакціях та офісах; навпаки, є механізми, які захищають секретну інформацію. І Гужва при всіх своїх талантах не має професійних умінь, щоб вицендрити з лап української розвідки секретну інформацію.

Тут державною зрадою пахне! Адже очевидно, що Ігор Анатолійович десь цю флешку отримав. А оскільки ні для кого не секрет, що Гужва агент російського впливу, а механізми підривної роботи ЗМІ на кшталт «Страна.ua теж добре відомі, то не важко припустити: агент російського впливу Ігор Гужва співпрацює з російськими спецслужбами. Ось там-то сидять фахівці, які мають доступ до секретної інформації в українському Міноборони!

Тож неважко спрогнозувати подальший перебіг подій навколо Гужви: якщо елементарний кримінал не змогли довести із шантажем депутата, то держзраду і причетність до викрадення секретної інформації з Міністерства оборони тим паче не доведуть. Бо тоді доведеться визнати, що в Україні працюють ЗМІ за прямої підтримки російських спецслужб і в інтересах російських спецслужб. Щоб наші на таке наважилися? То треба, щоб у лісі щось ду-у-же крупне здохло.

Даєш алкоголь за європейськими цінами!

Ну і насамкінець – про головну подію середи: Кабмін вирішив підняти ціни на горілку, шампанське, коняки та вина.

Тепер пляшка оковитої – від 70 гривень.  А й правда, чого заморочуватися питанням, де взяти гроші у бюджет? Підняв ціни на горілку – і тішишся, як дурний із цвяхом. Ще й борці з пияцтвом тебе почнуть на руках носити. А те, що легальне виробництво алкоголю з року в рік падає, а загальна виручка не зростає, хоча ціни ростуть, – це як? Який економічний зиск з підвищення ціни на горілку? Жодного, просто самогону і «паленки» буде більше. Хоча ні, є один маленький позитивчик: ціни на алкоголь наближаються до європейських, а ми ж у Європу йдемо!

Отже: ціни на бензин у нас майже європейські, на житлово-комунальні послуги – теж наближаємося, а за електрикою ніби вже подекуди й переганяємо Європу, ось тільки горілка занадто дешева. Непорядок. Щойно ціни на пляшку вирівняються з німецькими – тоді точно матимемо всі підстави вимагати повноправного членства в ЄС!

Підготував Ян Борецький для видання InfA

БЕЗ КОМЕНТАРІВ