Богдан Яременко, дипломат, керівник громадської організації «Майдан закордонних справ»

Я є антипатиком УПЦ МП. Як інституції. Так, я знаю прекрасних патріотичних людей і серед священнослужителів, і серед прихожан УПЦ МП, тому не можу бризкати отруйною слиною на будь-які згадки про цю інституцію. Але московський патріархат назагал, на рівні інституційному, важко з позиції українського патріотизму визнати інакше, ніж організацією шкідливою і ворожою.

Тим не менше. Я категорично не сприймаю заборон священнослужителям УПЦ МП служити капеланами в Нацгвардії. І якщо дискримінацію самих священослужителів УПЦ МП я би ще якось пережив, то дискримінація військовослужбовців-прихожан УПЦ МП є для мене неприйнятною. Чи може Нацгвардія в особі Авакова відмовиться від військовослужбовців, які є прихожанами УПЦ МП? Навряд.

Питання це має вирішуватися на принципово іншому рівні.
Якщо в умовах довоєнних я був схильний погодитися з тими, хто проповідував терпимість і невтручання – виступали проти вторгнення держави в питання створення єдиної православної церкви в Україні, проти штучного прискорення процесів об’єднання, то в умовах війни все абсолютно очевидно.

Заборонити УПЦ МП не можна. Ну, не можна, і не вийде без дуже шкідливого рейваху, який нейтралізує будь-які позитивні сторони такого рішення.

Тому потрібно створювати нову православну Церкву, шляхом об’єднання існуючих. І держава мала би організувати цей процес.

Ясно, що незадоволені будуть і в цьому випадку, але це вже буде зовсім інша історія про протидію з боку церковних розкольників та агентури Москви канонічній та офіційно зареєстрованій новій церковної інституції.

Між іншим, влітку 2014 року, коли велися переговори про можливість мого працевлаштування в адміністрації президента України я пропонував, що можу в якості радника взятися за дві теми – відновлення довіри зі США та партнерами по НАТО (як стратегічної передумови для вирішення питання членства або отримання статусу основного партнера США поза НАТО) та організації процесу створення єдиної православної церкви.

Пригадую, що попереджав співрозмовника з АПУ, що до питання про церкву Порошенко повернеться перед виборами, але тоді, коли буде пізно щось зробити, і що починати потрібно негайно.

Але питання і було тоді, і залишилось зараз – чи потрібно це Порошенку і українській владі? Адже набагато простіше заборонити комусь бути капеланами у війську… Але що це вирішує, окрім збурення громадської думки і створення інформаційного приводу?

Джерело: Bohdan Yaremenko

БЕЗ КОМЕНТАРІВ