Богдан Яременко, дипломат, керівник громадської організації «Майдан закордонних справ»

Трамп наїхав на Україну! Що робити і чи все пропало? От зараз буду захищати і допомагати Порошенку.

Спершу, щоправда, як завжди критикану. Минулого року Україна зробила серйозну помилку, коли дозволила втягнути себе в американські вибори на боці одного з кандидатів. Мені здається ця помилка сталась внаслідок неефективності нинішньої системи менеджменту зовнішньопоілтичною діяльністю, коли усі важелі управління зосереджені в руках президента, який вважає себе найрозумнішим, а МЗС та СЗР не здатні виконувати свої функції як відомства, що формують державну політику чи хоча би брифінгують президента про можливі наслідки його рішень.

Але це політична помилка. В ній немає нічого кримінального. І тим більше і близько нічого такого, що нагадувало б рівень втручання з боку Росії, і, само собою, злих намірів Росії.

Дії України були відкритими (американське суспільство їх розуміло і могло прийняти самостійне рішення, як реагувати) разовими, здійснювалися в інформаційному полі України, могли хіба опосередковано зашкодити одному з кандидатів, але він виграв.

Дії Росії за її задумом були приховані (щоб не дозволити американцям помітити їх) спрямовані на те, щоб завдати збитків інфраструктурі США з метою завдати шкоди американській політичній системі, послабити США вцілому. Кандидат, якому симпатизували росіяни, переміг.

Відчуваєте різницю?

То до чого ж ці заклики Трампа через Твіттер розслідувати дії України? До чого все це може призвести? Як реагувати Україні?

Загалом Дональд Трамп вже перестав дивувати своєю непослідовністю. Місяць тому він достатньо дружньо приймав в Білому домі українського президента, дії якого тепер ніби закликає розслідувати.

Справа в тому, що дії Трампа і його команди з мінімізації інформаційної та політичної кампанії тиску на нього через втручання в розслідування російського впливу на вибори в США не дають бажаних результатів. Досі опоненти Трампа та ЗМІ знаходять щоразу нові причини для критики і підозр.

Трамп шукає ефективну інформаційну контрстратегію. І ось зараз, схоже, під руку підвернулась Україна. Місяць тому йому здавалось доцільним використати Україну в позитивному плані – прийнявши українського президента, отримати запевнення одного з найбільших опонентів Путіна (принаймні з точки зору американців), що він, Дональд Трамп, зовсім ніякий не проросійський.

Не допомогло. Одразу після того виник новий скандал, де в епіцентрі звинувачень виявився син Трампа. І починає видаватися, що від безвиході Трамп хапається за усе, що може допомогти зняти звинувачення або хоча би відвернути увагу від нього, переключити цю увагу на інші суб’єкти.

Знову скористалися Україною. Благо, хтось дуже професійно підготував підґрунтя, давши нове життя статті піврічної давнини у виданні «Політіко», в якій зі слів колишнього українського дипломата Україну звинувачують у змові з Демократичною партією США проти Дональда Трампа.

Прогнозувати, чи вплине ця ситуація на двосторонні відносини між Україною та США, важко. Просто Твіттер Трампа досі не став частиною державної політики чи інформаційної мережі США. Це лише потужний інформаційний інструмент самого Дональда Трампа.

Усі наявні звинувачення на адресу України зрозумілі з літа минулого року, а викладені в газетній публікації з січня цього року. Тобто – нічого нового, і нічого такого, що досі заважало б сформулювати позицію нової адміністрації на підтримку України.

Що робити?

Не метушитися під клієнтом.

У нас достатньо професійний посол США, який, не маю сумнівів, увесь ранок обриває телефони в Західному крилі, намагаючись знайти людей, які уповноважені пояснити «твітт-заяву» Трампа. До отримання кількох авторитетних думок з адміністрації чи оточення Трампа по суті ситуації я би взагалі нічого не робив у публічній площині.

Та й що можна зробити? А нічого, бо Україна не може зробити нічого, щоб зняти з себе звинувачення у непрямій підтримці Гіларі Клінтон (що було, то було). І що би не зробила Україна, це ніяк не покращить ситуацію для Дональда Трампа, бо звинувачення проти нього і його оточення нікуди не подінуться, і політико-інформаційна кампанія полювання на Дональда не зупиниться.

А покарати за минулорічну помилку на американських виборах теоретично можна лише одну посадову особу України. Саме ту, яка повинна ухвалити рішення, що робити, – президента Порошенка.

Але навіть якби це і було реалістично, в цьому не буде жодного сенсу. Дональду Трампу допоможуть не українські каяття чи розслідування, а хороший адвокат. Гм, велика група хороших адвокатів.

Джерело: Bohdan Yaremenko

БЕЗ КОМЕНТАРІВ