Богдан Червак, голова ОУН

Став зрозумілим план владики Філарета.

Він має намір скликати Собор ПЦУ на якому проголосити патріарший статус Церкви, і відповідно стати її очільником – патріархом.

При цьому, здається, він не бере до уваги канонів православної Церкви і не боїться відкликання Вселенським патріархом Варфоломієм томосу про автокефалію.

Більше того, намагається це зробити у вкрай складній суспільно-політичній ситуації – війни на Донбасі та очевидної слабкості української влади, пов’язаної із президентськими виборами.

У результаті Україна може отримати не «єдину», а дві українські православні церкви.

Розумію, що всі історичні паралелі шкутильгають, але все це нагадує розкол ОУН у 1940 році, коли найбільш авторитетна українська організація розкололася на ОУН під проводом Андрія Мельника і ОУНр під проводом Степана Бандери.

Нагадаю, що розкол ОУН відбувся на передодні Другої світової війни, коли з’явився реальний шанс вибороти незалежну Україну.

Розкол ОУН не подоланий і до цього часу. А тому, коли хтось думає, що після розколу ПЦУ можна буде об’єднатися, той дуже наївний.

Здається, історія українців вчить, що нічого не вчить. А тому на прикладі ОУН хотів би застерегти учасників конфлікту від можливих негативних наслідків.

ПЦУ має шукати інші приклади. Аналогічною була ситуація в УГКЦ предстоятелем якої став блаженніший Святослав, а патріархом вважався кардинал Гузар.

Однак УГКЦ зуміла інтереси Церкви і України поставити вище амбіцій лідерів Церкви.

А поки що, на жаль, нам аплодують в Москві, яка у всі часи уміла користатися українськими розколами.

Джерело: Богдан Червак