Доброго дня, шановні читачі. Ну що ж, Вам – цікавої гри, а суперникам – по конях чи до бар’єра!

N.B. Стилістику, граматику й пунктуацію відповідей опонентів частково збережено.

Регламент змагань

Бліц-анкета про найулюбленіше

Авігдор Фрейдліс, художній керівник Єврейського музично-драматичного театру ім. Шолом-Алейхема, актор театру і кіно

Михайло Роль, журналіст, політичний експерт, громадський діяч

 

 

 

Місце в Києві – Володимирська гірка
Вид спорту – Футбол
Кінофільм – «Моя чарівна леді»
Актор – Кірк Дуглас
Співачка – Даліда
Телепередача – «Брейн-рінг»
Страва – Форшмак
Напій – Водка
Вислів – «Не сумнівається тільки дурень»
Свято – Пурім
Анекдот – про Рабіновіча з відповіддю «Не дочекаєтесь!»

Місце в Києві – Володимирська гірка, Андріївський узвіз
Вид спорту – футбол, бокс, карате
Кінофільм – «Романс про закоханих» (часів СРСР)
Актор – Микола Гринько, Микола Яковченко
Співак – Валерій Ободзинський
Телепередача – «Що? Де? Коли?»
Страва – банально: борщ, вареники
Напій – узвар
Вислів – «Тимчасова невдача краща від тимчасової удачі»
Свято – Happy New Year
Анекдот – із коротких: «Лазня, а через дорогу – роздягальня…».

Побажання нашим читачам:

Будьмо здорові і щасливі в родинному житті і в професії!
Здоров’я, щастя, кохання, процвітання, перемоги!

Як так могло статися, що у нас постійно вибухають військові склади? Це влада робить навмисно чи вона не може забезпечити спокій громадян? (Ольга Гринчак, Чернігівська обл., Ічня).

Відповідь очевидна – щоб приховати розкрадання на складах постійно виникають такі «форс-мажори». Поки не буде покарання – буде безкарність у всьому і в цьому конкретному питанні.
Усе просто. Якщо після п’ятого за останній час підриву складів нікого не посадили, це означає, що найвищі ешелони органів влади зацікавлені у приховуванні правди. А вона в тому (про що здогадувалися українці), що частина боєприпасів уже розкрадена. Щоб замести сліди, найкращий спосіб – знищити те, що залишилось.

Яке, шановні учасники турніру, Ваше бачення майбутнього нашої країни та її державної символіки? (Леонід Коваленко, Київ)

Майбутнє залежить від нас! Адже ми вибираємо ту владу яка нас на жаль як на сьогоднішній час приводить до скрути і зубожіння. Вважаю, що досвід інших країн – це дуже добре, але ж у нас повинен бути свій, український шлях. Щодо державної символіки – вона затверджена відповідними інституціями і поки що змін не передбачає. А якщо люди будуть вважати, що вона не є досконалою або не відповідає якимсь специфічним критеріям, тоді треба визначатись народові України. Думаю, це не на часі.
Україна – правонаступниця УНР. Про це було офіційно заявлено під час Урочистої передачі повноважень від УНР сучасній Україні 22 серпня 1992 року. Ми успадкували від УНР поки що лише Гімн «Ще не вмерла…» і грошову одиницю гривню. А прапор в УНР на час проголошення Незалежності IV-м Універсалом був жовто-блакитним (жовта барва – вгорі), Герб зображувався як Тризуб у золотому оливковому вінку на блакитному тлі. Його відтворив художник Василь Кричевський у вигляді, максимально наближеному до вигляду нашого Герба часів засновника нашої держави – Князя Володимира Великого. Слово «герб» означає «спадок». Герби успадковуються, а не створюються чиновниками.

Чи потрібно нам і надалі зв’язуватися із грабіжницьким МВФ чи, можливо, нарешті настав час зістрибнути з цієї голки? (Сергій Іщенко, Київ)

Я не економіст, але ми бачимо очевидні речі – країна і її громадяни все більше зубожіють від такої «співпраці». Мабуть, ще у 2015 році, коли був технічний дефолт, треба було зісковзнути з цієї голки, але мені здається, що нашим можновладцям вигідна така «співпраця», бо інакше б ми давно жили за іншими правилами.
Цей час настав давно. «Співпраця» з МВФ – це яскравий елемент перманентного зовнішнього управління Україною. Найголовніше, що ці зовнішні ін’єкції розкрадаються, а їх обсяг зростає. Як Ви вірно підмітили, паралель з наркоманією очевидна. Для припинення крадіжок (саме крадіжок, а не якоїсь неідентифікованої «корупції») достатньо, щоб український народ став конституційним власником національного багатства (ст. 13, 14) через систему територіальних громад – публічних власників (ст. 142).

Як шановні дуелянти оцінюють кадрову політику Президента? (Антон Головко, Донецька обл. Маріуполь)

Кадрова політика така, що ми це відчуваємо на собі… Кожен гарант підбирає собі кадри за принципом «Своя сорочка ближча до тіла». А ось фахівців завжди залишають за бортом. Кумівство в нашій країні ще ніхто не відміняв. Тверда двійка, на жаль.
Кадрова політика Президента є віддзеркаленням усієї державної кадрової політики. У демократичних державах органи влади формуються знизу вгору, в авторитарних – навпаки. Якби ми жили за Конституцією (яку дехто так уперто хоче не виконувати, а змінити), то помітили б, що там є механізм ефективного відбору управлінських кадрів. Стаття 143 каже: територіальні громади створюють свої органи місцевого самоврядування. Тобто народ має обирати собі управлінців з кола відомих і перевірених справами людей у громаді. Коли ми запустимо цю систему, то найкращі люди з управлінців місцевого рівня будуть делеговані громадами у вищі ешелони держуправління.

Всі ми зараз бачимо ситуацію з газом для населення та пальним для автомобілів. Чи настав час українцям переходити масово на електроенергію та альтернативні енергоджерела, чи все ж варто очікувати від уряду чуда, а з часом усе вляжеться? (Роман Дзерин, Київ)

У великих містах люди в таких умовах не можуть впливати ні на тарифи, ні на якість послуг. А в приватному секторі за умови безпроцентних кредитів люди могли би перейти на альтернативні види енергії. На жаль, наші можновладці вирішили інакше, підсадивши людей на голку під назвою «субсидії». Очевидно, що в цьому є велика корупційна складова, і поки вона залишатиметься – ніхто нічого змінювати не буде.
Вибачайте за постійне звернення до положень нашої Конституції, але саме там є ключ до вирішення цих та інших проблем. Надра належать усім нам (ст. 13). Народ має стати реальним публічним власником національного багатства через систему територіальних громад (ст. 142). Усе залежить від новообраного гаранта додержання Конституції. Саме воно не розсмокчеться, не вляжеться!

Які три сучасні українські фільми (різних жанрів) Вам подобаються найбільше? (Михайло Роль, Київ)
Чому футбол вищого ґатунку можна подивитися тільки на платних каналах в Україні? Якщо це спорт номер один, то вартість трансляцій можуть покривати рекламодавці. (Авігдор Фрейдліс, Київ)

Можу відмітити тільки один із сучасних – «Поводир» Олеся Саніна з Станіславом Бокланом у головній ролі, хоча попередня стрічка Саніна «Мамай» теж заслуговує на увагу!
Тому що неукраїнські медіа-комерсанти і футбольні чинуші заробляють гроші, нав’язуючи українцям меншовартість.

Як ви розумієте українську національну ідею? Як зробити так, щоб українці пишалися своєю батьківщиною, прославляли її, а не шукали кращої долі за кордоном? (Оргкомітет)

Відповідь очевидна: поки до влади не прийдуть відповідальні політики – покращення життя не буде. Українці прославляють свою державу в багатьох царинах життя, але ж якщо немає грошей на наукові дослідження – це спонукає молодих вчених їхати за кордон. Тому нам треба обирати таку владу, яка зможе поступово вивести країну на пристойний рівень життя, а вміння і патріотизму нашім людям вистачає.
Національна ідея – це образ майбутнього нації. Якось Ваш покірний слуга навіть написав трактат про це: http://volianarodu.org.ua/uk/Strategiya-dlya-Ukrajiny/Natsionalna-ideya-obraz-maybutnogo-natsiji
Якщо кожен громадянин України будь-якого етнічного походження ідентифікує себе, наприклад, так: «Я українець вірменського походження», то з цього моменту почнеться почуття його гордості за рідну Україну. Згадайте (світлої пам’яті) Сергія Нігояна…

Чи підтримаєте Ви поновлення ядерного статусу України та прагнення потрапити до ЄС і НАТО? (Оксана Марущак, Монреаль, Канада)

Поновлення ядерного статусу на даний етапі нашої історії, на жаль, неможливо, країни, які підписали Будапештський меморандум, нам цього не дозволять. З приводу перспектив вступу країни в ЄС і НАТО – треба не тільки прагнути, але і робити до цього кроки, а час покаже!
Поновлення ядерного статусу? Ні, я за Будапештський меморандум. Це не папірець, а висока домовленість великих держав. Україна свою частину зобов’язань за ним виконала. Україна має грати першу скрипку в ЄС і обов’язково буде в НАТО!

Коли в Україні буде заборонена дикунська телереклама, яка перериває виконання гімну країни, спортивні телетрансляції, художні фільми, концерти, випуски новин і вкрай негативно впливає на психіку людей? (Наталя Фірсова, Дніпро)

Реклама – двигун торгівлі. Треба законодавчо врегулювати це питання. У рекламодавців, звісно, є свій аргумент, але якщо будуть встановлені інші правила гри – телекомпаніям ніщо не зможе завадити їх виконувати згідно із законодавством.
Коли новообраний гарант дотримання Конституції забезпечить гарантоване нею верховенство права (ст. 8).

Як Ви гадаєте, наша держава гідно підтримує українське мистецтво і культуру? Що треба зробити, щоб ця важлива галузь гарно розвивалася? (Ольга Павлова, Черкаси)

На жаль, ні. Так, вибірково держава підтримає, але цього замало. Ось багато експертів кажуть, що нема закону по меценатство. Так, його дійсно нема, але в нас є інші законодавчі акти, які не виконують не теперішня, ні попередня влада. На сьогодні, на жаль, думки багатьох митців зводяться до того, що «добре, нехай не допомагають – головне, щоб не заважали!».
Потрібно знаходити на місцях, у територіальних громадах, людей, які вболівають за культуру, мистецтво, історичну спадщину і просувати їх на рівень державного управління. Адже, як я вже наголошував, органи державної влади у цивілізованих державах формуються знизу догори. Зберіг церкву у своєму селі – збережеш культурну спадщину в державі. У найвищі органи державної влади маємо обирати людей зі стратегічним мисленням, які опікуються і економікою, і нацбезпекою, і наукою, і культурою. Хтось із мудреців сказав: якщо якийсь інтелігент не вболіває за культуру – це не інтелігент. Розповідають, що під час війни Вінстон Черчилль, подивившись на бюджет Великобританії, запитав у канцлера Казначейства: «Чому у нас тут немає витрат на культуру? – Так війна ж! – відповів той. – Якщо на культуру витрат немає, навіщо ж ми тоді воюємо?» – парирував Черчилль. Нам потрібні свої Вашингтони, Черчиллі, де Голлі.

Голосування відбувається у нашій Фейсбук-спільноті. Щоби віддати свій голос за одного з опонентів, Вам потрібно перейти за цим посиланням.

Архів: Гра 1.