Вітаємо наших читачів. Ну що ж, Вам – чергової цікавої гри, а суперникам – по конях чи до бар’єра!

N.B. Стилістику, граматику й пунктуацію відповідей опонентів збережено.

Регламент змагань

Бліц-анкета про найулюбленіше

Сергій Пархоменко, громадський діяч, політолог, журналіст. Директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова
Людмила Щербата, громадська діячка, історик, політолог
Місце в Києві – Лівий берег (Харківський масив, Троєщина, Лісовий масив), парк Шевченка
Вид спорту – Бокс, біатлон, ігрові види (футбол, футзал, гандбол і т. д.)
Кінофільм – «Кіборги», «Володар перснів»
Книга – всі твори Толкієна, твір Оруела «1984» (взагалі люблю фантастику авторства англійських письменників)
Актор – Ахтем Сеїтаблаєв
Співак – Ірина Федишин і гурт «Тінь сонця»
Телепередача – «Антизомбі»
Страва – варені раки
Напій – пиво «Микулин»
Вислів – «Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства та простору української держави»
Свято – Різдво, Великдень, День Незалежності, День Захисника України
Анекдот – «Заходять Путін з Медведєвим до аптеки. Путін до продавчині: – Е-е-м… Два кондома! Продавчиня іронічно: – Я віжу, что два кондома) А брать-то что будєтє?».
Місце в Києві – я рідко буваю у Києві, мабуть місце стає улюбленим не через архітектуру, а завдяки людині, яка тобі його відкрила. Сподіваюсь, колись і в мене буде таке місце у Києві.
Вид спорту – спортивні, бальні танці. Це надихає. І шахи.
Кінофільм – «Володар перстнів» Толкієна – це любов на все життя.
Актор – Alan Rickman
Співак – Sting. Eric Clapton.
Телепередача – Bear Grills, шоу про виживання. Давно не маю ТБ вдома. Але часом переглядаю в неті «Вар’яти шоу» і «Танцюють всі». Ніяких політичних шоу.
Страва – люблю готувати. Влітку смачно все, що на вогні. Взимку – традиційний німецький stollen.
Напій – люблю чисту холодну воду. Якщо алкоголь, то сухе біле з водою.
Вислів – «Найсильніше почуття – розчарування. Не образа, не ревнощі і навіть не ненависть … після них залишається хоч щось у душі, після розчарування – порожнеча» (Е.М. Ремарк).
Свято – люблю свій День Народження. Це травень, запах бузку і жасміну. Хочеться бігти по молодій траві, відчувати вітер на обличчі, вдихати свіжість весни, чути пульс життя і радіти, що живеш.
Анекдот – я люблю сарказм і чорний гумор. Багато років працюю в медичному колективі, там таке почуєш… Особливо – лікарські байки. Найсмішніше розповідають реаніматологи, певне, так стрес знімають. Нормальним людям таке не перекажеш.) А розповім цей: «Чоловік приходить до лікаря: – Лікарю, у мене геть усе асоціюється з сексом! – Та-а-а-к, давайте перевіримо. Ну, наприклад, сонце? – Таке ж гаряче і палке! – Горілка? – Так само швидко закінчується. – А Новий рік? – Ну, це вже зовсім просто: спочатку довго до нього готуєшся, а коли він настає – просто хочеться спати…».

Побажання нашим читачам:

Бажаю бути реалістом, не вірити популістам і пам’ятати, що мир досягається лише двома шляхами: або шляхом здобуття перемоги, або шляхом капітуляції.
Здоров’я, любові і душевної гармонії. Це не банально, це головне. А ще – іскри, чогось прагнути, творити і ніколи не опускати руки.

Як гадаєте, якби в Україні за навмисне порушення законів було передбачено довічне ув’язнення, наскільки б упала злочинність? Це стосується і Правил дорожнього руху – хоч би один сів п’яним за кермо, знаючи, що його за це очікує? (Орися Савченко, Чернівці)

Шановна пані Орисю, насправді для зменшення кількості злочинів не так важлива міра покарання, як професіоналізм слідчих органів, компетентність суддів, відсутність корупційних чинників в структурах правоохоронних органів, відсутність «лазівок» в законодавстві, які дозволяють злочинцям сподіватися на пом’якшення вироку. Для того, щоб той же водій, що напідпитку сів за кермо, двадцять разів подумав, чи варто йому заводити машину і їхати, перед тим, ніж корупціонер чи інший непорядний громадянин захотів здійснити злочин, потрібно показати публічні прецеденти: що очікує на нетверезих водіїв, так само і для корупціонерів чи інших злочинців. Необхідно посадити за ґрати декілька сотень-тисяч високопоставлених злочинців (це цілком можливо, є приклад Італії), публічно висвітлити цей процес, проінформувати про це суспільство – і тоді потенційні правопорушники почнуть реально думати про наслідки своїх дій. Навіть якщо високопосадовців посадять не пожиттєво, а років на 10-15, це все одно матиме ефект. Людям треба показати, що яким би той високопоставлений злочинець не був, йому не вдасться відкупитися від тюремного терміну. І тоді статистика злочинів зміниться в кращий бік. Взагалі, вибачте за трохи популістичний пафос, Україні потрібен свій публічний «Нюрнберзький трибунал» над проросійськими колаборантами і корупціонерами!
За водіння в нетверезому стані я б позбавляла прав назавжди. Проблема не в тому, що закони погані, а в тому, що вони не виконуються. Розвиток нашої держави і суспільства гальмує залежна від виконавчої влади і корумпована судова система. Люди розбещені можливістю «порішати справи», свідомо йдуть на порушення. Але довічне ув’язнення це дурниця. Ви хочете особисто платити за утримання злочинців? До того ж крайнощі ніколи не бувають панацеєю. Я сподіваюся дожити до реальних реформ у судочинстві і до введення системи судів присяжних в Україні.

На вашу думку, у нас Хартія рівності жінок та чоловіків виконується? І що думаєте про одностатеві шлюби? (Надія Хімчик, Тернопіль)

Шановна пані Надіє, насправді, нема чітких індикаторів, за якими можна судити, як виконується хартія. Але, насправді, зараз ситуація в цьому плані дедалі покращується: це стосується квот для жінок в списках політичних партій, це стосується збільшення представництва жінок в органах виконавчої влади (віце-прем’єр з європейської і євроатлантичної інтеграції, міністр охорони здоров’я, міністр освіти), жінки-військові отримали нещодавно рівні права з чоловіками в плані служби.
Щодо одностатевих шлюбів – то я проти. Я прихильник традиційних сімейних цінностей, для мене сім’я – це чоловік та жінка, а не чоловік і чоловік чи жінка та жінка. Це суперечить християнським догмам, це суперечить й моїм особистим переконанням.
В нашому суспільстві процвітає чоловічий шовінізм і сексизм. Особисто я постійно стикаюся з цим явищем на роботі. В нас взагалі проблеми з рівністю. Яка може бути рівність у країні недоторканих чиновників і прірвою у зарплатах вчителів і суддів? А вже про жінок годі і казати. Незахищені від домашнього насильства, чоловіку значно простіше отримати посаду ніж жінці, особливо жінці з дітьми. На хамство і сексизм керівників нарікати в нас не прийнято. Насправді зараз все значно гірше, навіть у порівнянні з радянськими часами. Не думаю, що тоді керівник міг би собі дозволити прилюдно звернутися до підлеглої «тупа курка». «Курка» нажалілася б в партбюро, а нині – свобода слова.
Щодо другої частини запитання. Я переконана, що одностатеві шлюби, як і люди нетрадиційної орієнтації, ні яким чином не є загрозою для Вас, для мене, для неньки України чи для людства глобально. Принаймі у порівнянні з п’яними водіями, корумпованими чиновниками чи з зеленими путінськими чоловічками. Багато особисто Ви знаєте таких потенційних женихів чи наречених? Не думаю, що у Тернополі їх значно більше ніж у Рівному. Якщо у демократичному світі одностатеві шлюби є кроком до рівності і виявом толерантності, то в нас ця тема використовується як політтехнологія для підігрівання агресії і відволікання від серйозніших проблем. Та я все ж хотіла б сказати, що міфічне кохання, як і традиційна сім’я, придумані від крижаного страху самотності. І якщо людина, раптом, серед ідіотів, чужих тіл і запахів, знаходить когось, з ким не почувається самотньою і може зблизитись фізично і можливо ще якось (не хочу вживати слово морально чи духовно, я не знаю як, не мала такого досвіду), то, я думаю, що це така рідкість, що стать, вік, статус стають не важливі. Головне втікти від самотності. Хіба не так?

Чи збігається ваша оцінка політичної та економічної ситуації в країні з тою, що бачимо в рекламі по телебаченню? (Тетяна Каспрук, Суми)

Шановна пані Тетяно! В рекламі подаються діаметрально протилежні погляди на політичну й економічну ситуацію. Провладні сили кажуть, що у нас все непогано, економіка росте, дороги будуються, армія міцніє. Опозиційний табір говорить, що довкола тотальна зрада, «кАрупція» і політична «прАституція». Реклама взагалі не дає об’єктивної оцінки ситуації в країні, вона спрямована на вирішення вузкокорпоративних та індивідуальних задач. Я не можу казати, що у нас все так класно, як каже Петро Олексійович чи Володимир Борисович, але категорично неправильним вважаю трансляцію роликів, що залякують населення: мовляв, пенсії не платять, зарплати маленькі, а влада взагалі організувала геноцид. Така негативна риторика потрібна Росії, країні-агресору, щоб засипати українців негативом, залякати, збурити до протестів, дискредитувати в очах людей не так окремих політиків, як державні інституції в цілому. Тому я би рекомендував взагалі не дивитися політичну рекламу, але аналізувати політичні програми того чи іншого діючого політика чи кандидата на високий державний пост.
На жаль, я не в курсі, що там у рекламі, бо не маю ТБ. Найкраще оцінити економічну ситуацію можна по купівельній спроможності і цінах на продукти. Як на мене, хліб і молоко не повинні бути такими дорогими. Але ж для чиновників чи суддів це не гроші. Щодо політичної ситуації, я не згідна коли війну з Росією називають АТО, а російських загарбників і окупантів – зеленими чоловічками.

В Україні тривають суди над добровольцями, багато їх перебуває за ґратами. Нещодавній арешт волонтера-патріота Тимофія Нагорного за начебто зв’язок з ФСБ взагалі перейшов усі нормальні межі. Кожній людині можуть пришити що завгодно, наприклад, шпигунство на користь росіян. Чому так відбувається? (Леонід Коваленко, Київ)

Шановний пане Леоніде! Звичайно, ми маємо багато прецедентів несправедливого притягнення до кримінальної відповідальності добровольців, волонтерів, громадських діячів. Чому це відбувається? Багато хто на місцях зводить рахунки з людьми, які мають певну громадянську позицію і, тим паче, бойовий досвід і які заважають тому чи іншому чиновнику зловживати владою. Такі чинуші мають своїх людей в МВС, прокуратурі чи в суді, які вчиняють свавілля проти добровольців. Щодо неправомірних дій слідчих, прокурорів проти добровольців, то тут необхідно створити комітет з парламентського нагляду за відповідними органами, який матиме право доступу до закритих справ і оперативно реагувати на будь-які прояви свавілля з боку відповідних органів. І повірте, знаю, про що кажу – такий комітет вже на стадії створення.
Під час Майдану керівником зовнішньої розвідки Ілляшовим (по сумісництву чоловіком отої Лєни Лукаш, що була міністром юстиції і огидно віщала в телевізорі «астанавітєсь!») була практично знищена ця служба. Те, що сьогодні я знаю про роботу цієї служби значно менше ніж тоді, дає надію, що вони відновилися і працюють нормально. Я живу в Рівному, як знаєте, в нас тут є цікавий об’єкт для агентів РФ. І служби наші працюють в жорсткому режимі і досить ефективно. Тому так, пане Леоніде, кожна людина може бути шпигуном і працювати на ворога. Але ж Ви натякаєте на політичні переслідування. Що я можу відповісти? Якщо в нас безкарними лишаються політичні вбивства, то чи дивуватися судовим справам? Виходом є лише наведення ладу у судовій системі.

Що скажете про децентралізацію влади – вона вже відбулася? На місцях люди відчули якесь покращення? (Артур Іванов, Запорізька обл., Мелітополь)

Шановний пане Артур, в деяких регіонах люди дійсно відчули позитивний ефект від децентралізації. Мова про маленькі містечка і села, але не про великі міста, де не створюються територіальні громади. В селах чи селищах, де діють такі громади, місцеві бюджети акумулюють спільні кошти, що дозволяє будувати дороги, ремонтувати школи, зводити дитсадки. Деякі громади, наприклад, на Сумщині, знаходять закордонних партнерів і залучають донорську допомогу. А от у великих містах все гірше – традиційна громіздка система управління, обтяжена бюрократією і наповнена купою працівників, які ні за що не відповідають, не дозволяє оперативно реагувати на потреби місцевих мешканців.
Реформа про самоуправління громад правильна і дасть ефект. Зараз я можу спостерігати процес поєднання цієї реформи з медичною і виходить досить обнадійливо. Але Ви повинні розуміти, що політична децентралізація не можлива, коли у країні війна. Тому до ефекту, який мали б відчути люди, а саме, до можливості громади впливати на організацію життя на місцях, ще далеко. Однак, на мій погляд гальмує реформу нездорова система місцевих феодальчиків, що сформувалася у нас. Саме місцеві князьки найбільше не зацікавлені у дієвих громадах. Тут знову упираємося в корупцію і неспроможність судової влади.

Яке ваше ставлення до реакції ООН і США на агресію РФ проти України в Азовському морі? (Людмила Щербата, Рівне)
Яким Ви бачите сценарій повернення Донбасу і Криму? (Сергій Пархоменко, Київ)

Щодо ООН, то їх реакція була цілком адекватна, навряд чи можна було від них чогось чекати більшого. ООН зараз в принципі не може адекватно реагувати на російсько-український конфлікт – РФ же в Радбезі… А от реакція США стурбувала: так, представниця Штатів при ООН відреагувала оперативно, та реакцію Трампа довелося почекати… Чесно кажучи, розраховував почути позицію щодо нових санкцій проти РФ. Натомість ми почули «гібридну» заяву, яка абсолютно не дає розуміння того, чи будуть нові санкції, чи ні! Взагалі, мені здалося, що напад РФ в Азовському морі просто став для Трампа зручним приводом не зустрічатися з путіним на саміті «Великої Двадцятки». Не через Україну президент Америки не дуже хотів говорити з путіним, а через те, що влітку в Гельсінкі на фоні «московського карлика» Трамп виглядав, м’яко кажучи, не як ковбой.
Зруйновані, дотаційні регіони населені переважно українофобами? Сценарій приблизно той же, що і в нашому вступі до ЄС. Треба дочекатися, коли РФ сконає, а в нас заквітнуть економічні і соціальні квітки і тоді, ми диктуватимемо умови на яких зможемо взяти їх назад. Нині ж, без допомоги заходу, ми не потягнемо це нелегке щастя. Можливо я помиляюся, але мене лякає не так проблема відбудови Донбасу, як вплив на політику людей звідти. Сьогодні ми єдині. Без регіоналів з Донбасу. Сьогодні ми Україна, а вони розбавлять нашу єдність смердючим совком. Крим… Взагалі не уявляю, які там зараз люди і настрої. Туди ж наїхало багато росіян. Хочете, щоб вони знову загадили ВР і привели чергового Януковича? Я б хотіла зберегти життя нашим хлопцям і побудувати сильну і багату державу, щоб взяти Донбас і Крим до нас назад було б і їм за щастя, і нам без боргового ярма на правнуках. Тобто не на часі.

Якими спортивними досягненнями України з наведених далі ви пишаєтеся найбільше? Залиште з цього переліку п’ятірку, починаючи від свого найбільшого захоплення: «Золотий м’яч» футболіста Андрія Шевченка, світові рекорди в авіаспорті на літаку «Мрія», чемпіонські пояси наших видатних боксерів, перемоги українських шахістів на Олімпіаді та чемпіонатах світу, тріумф тенісистки Еліни Світоліной в Сінгапурі, олімпійське золото пловчині Яни Клочковой, світові рекорди Сергія Бубки, «Золотий перстень» і перемога Станіслава Медведенка в чемпіонаті НБА і Руслана Федотенка в хокейній НХЛ, тріумфи наших у спортивній та художній гімнастиці, олімпійська перемога наших біатлоністок у Сочі, перемоги фехтувальниці Ольги Харлан, олімпійська перемога фігуристки Оксани Баюл. (Оргкомітет)

Чемпіонські пояси наших видатних боксерів. Олімпійська перемога наших біатлоністок на Білій Олімпіаді в Сочі. Тріумф тенісистки Еліни Світоліной в Сінгапурі. Тріумфи Ольги Харлан. Перемоги видатних українських шахістів на Олімпіаді та чемпіонатах світу.
Всі перечислені тріумфи українського спорту – щасливі миті наших уболівальників, тріумфу нашої країни! Наші видатні спортсмени прославили Україну набагато більше всіх політиків разом узятих. Всі перемоги чудові та яскраві, але якщо обирати – тріумф шахістів – ми найрозумніша нація у світі. Тріумф боксерів – ми найсильніша нація у світі. Наші гімнасти і грації стільки виграли золотих нагород, ну як їх не назвати. Неймовірна перемога збірної біатлоністок в Сочі, коли таке починалося в політичному аспекті. А чотири золоті нагороди «Золотої рибки» Яни Клочкової – фантастичний успіх. Ось і назвала першу п’ятірку. Слава нашим видатним спортсменам!

У мене, шановні учасники турніру, до вас три бліц-запитання: Чи завжди Ваші слова збігаються з ділом? Коли, на вашу думку, Україна повинна святкувати Різдво Христове? Яке ваше ставлення до святкування 8 березня? Дякую за щиру відповідь. (Олена Слесар, Київська обл., Бровари)

Шановна пані Олено, буду відвертим. Слова з ділом іноді не збігаються. Різдво святкувати, думаю, варто 7 січня, якщо, звичайно, не буде рішення Вселенського Собору православних церков про синхронізацію святкування з католиками 25 грудня. Жіночий день треба святкувати, але не 8 березня. Свято має ідеологічне підґрунтя, і це, м’яко кажучи, не наша ідеологія. Хай той, хто хоче, святкує 8 березня, але нехай це не буде державним святом, хай ця дата буде звичайним робочим днем.
Завжди. Секрет простий – не триндіти зайвого. Звісно, це жарт. Але я принципова людина в дійсно важливих речах. Та якщо обставини змінюються і ваше слово втрачає актуальність, то слід керуватися здоровим глуздом і доречністю, а не впиратися у принципи. Різдво було б добре святкувати разом з усім світом. Ніхто ж не постить в Новий рік, а поняття «старий новий рік» зовсім якесь безглузде. Сподіваюся, що ця реформа не за горами. Це жахливе комуністичне свято. З одного боку, страшенно хочеться на початку весни уваги і подарунків, нової сукні і зачіски! З іншого, я ж ненавиджу комуняк і Клару Цеткін-проститутку! Але свято жінки потрібне, щоб ледь знайомий чоловік мав привід подолати сором’язливість і подарувати тюльпани. А ще треба свято чоловіків, для маневру у відповідь. От лише не треба підмінювати святом Матері, або захистника Вітчизни, бо не всі жінки є чи будуть матерями, як і чоловіки, відповідно, не всі захистники Вітчизни.

Як думаєте, скільки буде у нас кандидатів на посаду Президента у березні 2019 року і яка пара буде змагатися між собою в другому турі? (Іван Лінько, Львів)

Шановний пане Іване, зараз бажаючих боротися за президентську посаду близько 30. Але не всіх їх зареєструють, хтось в останній момент відмовиться, хтось зійде з дистанцій під час виборчої гонитви. Реально буде не більше 26 (я особисто прогнозую, що буде 24 кандидати). Більшість – технічні кандидати, що виконують завдання більш потужних гравців із відбору голосів у конкурентів, дехто розглядає кампанію як репетицію до парламентських перегонів. Прогнозую, що в другий тур вийдуть Тимошенко й Порошенко. Шансів на вихід у другий тур в Бойка після конфлікту з ахметівською частиною «Опоблоку» немає, рейтинг Зеленського штучно накручений піарниками команди Коломойського, а Гриценко просто «здувся» – він не стаєр, а спринтер, не витримує довгих дистанцій).
Щось конкретніше щодо кандидатів можна буде казати у січні, як і прогнозувати «дружби» і коаліції.) Цікаві кандидати ще не визначилися остаточно. Наприклад, Віктор Чумак обіцяв оголосити своє рішення після Нового року. І це зрозуміло, президентська кампанія вимагає значних ресурсів. Не всі потенційні кандидати вважають, що витрачати такі ресурси під час нинішньої ситуації воєнної загрози доречно. До того ж, станом на сьогодні у фінал прогнозуються лише Порошенко-Тимошенко. Що не є добре для демократії і демосу. Та якщо і так, то однозначно саме Порошенка чекає другий строк. Та політична інтуїція підказує мені, що початок наступного року буде багатим на події і можливо передвиборчі прогнози все ж будуть строкатіші і більш змістовні. Сподіваюся, буде нагода позмагатися у передвиборчих прогнозах).

Наскільки телевізійна програма «Свобода слова» Савіка Шустера сприяла розвитку демократичного суспільства в Україні? (Гаррі Каспаров, Загреб, Хорватія)

Пане Гаррі, я переконаний, що ніякого сприяння розвитку демократичного суспільства в Україні програма Шустера не здійснила. Це був комерційний продукт, який не ставив за мету формувати певні ціннісні орієнтири, це був самий що не є балаган, це був майданчик для піару, за участь в якому експерти та деякі політики платили близько 5000 доларів. Розвиток демократичного суспільства в Україні підштовхнули Помаранчева Революція та Революція Гідності, а каталізатором стали агресивна політика й потім військове вторгнення Росії.
Та не особливо. Хто його дивився? Молодь? Середній клас? Переважно пенсіонери і бюджетники. Це елемент політтехнології для сублімації громадської позиції і випуску пари. Поговорили – і ніхто ні за що і далі не відповідає. Зараз подібних шоу на кожному каналі… і що? Дуже розвинулася демократія? Чи може чиновники стали совісливі і хтось, кого викрили в непорядності, подав у відставку? На розвиток відповідальності людей за долю України вплинули герої Майдану, ті, що тримали небо, а не ті, що лізли на трибуни і просили кулю в лоб. Українцями і громадянами зробили нас «кіборги» і наші добровольці, а не Савік Шустер і телепроекти.

Голосування відбувається у нашій Фейсбук-спільноті. Щоби віддати свій голос за одного з опонентів, Вам потрібно перейти за наступним посиланням.

Архів: Гра 1, Гра 2, Гра 3, Гра 4, Гра 5