Дмитро Тимчук, народний депутат України, керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи «Інформаційний опір»

Позавчора ввечері ціла низка зливних інформаційних бачків почала розганяти фейк про «мітинги протесту», які нібито відбулися на харківському заводі ЗЗБК-15. За легендою, сотні доведених до відчаю робітників з речівками «діти голодують!» вимагали негайно відновити економічні зв’язки з Росією.

Новина про «мітинг» (текст і, що важливо, відео) опублікували півтора десятка українських, десятка три сепаратистських і півсотні російських сайтів, включаючи найбільш відвідувані. Причому текст збігався літера до літери, хлопці полінувалися навіть абзаци місцями переставити.

Харківські журналісти досить швидко викрили цей фейк. Керівництво підприємства заявило, що: 1) ніякого мітингу на заводі не було, 2) зйомки проводилися не на території підприємства; 3) ніхто з учасників постановки не є співробітником ЗЗБК-15.

Групу «ІС» в цій історії зацікавив не стільки сам факт вкидання (він не перший і не останній), скільки яскравий провал його виконавців.

У момент, коли побігла хвиля передруків, ми звернули увагу на одну з нестиковок: в текстах «новин» нібито протестують працівники ЖБК, але відеоролик явно знімали як шаблон для прив’язки до якогось машинобудівного підприємства.

По-перше, в ролику не згадується назва заводу, його замінюють фрази типу «наш завод». По-друге, учасники масовки тримали гасло «Відродимо машинобудування», що не дуже доречно для «працівників ЗБК». І парк верстатів, що миготів в ролику, більше підходить для цеху машинобудівного заводу. По-третє, фронтмен «мітингу», волаючи до влади, для чогось заглиблювався в специфіку сертифікації продукції в Європі. Цікаво, що, на його думку, повинен сертифікувати ЖБК в Італії і Німеччині – плити для льохів або панелі забору, які немає економічного сенсу везти за межі області? До речі, саме тому згадуване в «новинах» підприємство не постачає продукцію в Росію.

Про що це свідчить? Замовники кампанії явно хотіли зімітувати протест на машинобудівному заводі в Харківській області. Але щось пішло не так. Не виключаю, що просто напартачили укладачі новини, які вписали в текст ЗЗБК, замість, скажімо, ЗМЗ. Або домовилися з якимось заводом, але він в останній момент відмовився. В результаті вийшов кумедний ляп, який злив всю задумку в унітаз.

Подібні кампанії вже були в жовтні – листопаді 2016 року,  в лютому 2017 року мітинг «за зв’язки з Росією» проходив в Мелітополі.

При цьому під час розгону акції застосовується однаковий шаблон: «протестує» завод в Мелітополі, але російська пропаганда повідомляє про «найбільший запорізький завод». Лист «за зв’язки з Росією» публікується від імені Зміївського машинобудівного заводу, але в новинах йде «Харківський флагман машинобудування» тощо.

Кремль і його поплічники в Україні щосили намагаються зобразити масштабні протести в ключових містах Півдня і Сходу. Харкову і Запоріжжю вони приділяють особливу увагу, тому що ці регіони дійсно мають тісні зав’язки на російськомй ринку (навіть зараз експорт з цих регіонів до Росії становить 27-28% від загального обсягу, а до війни становив близько половини).

Що ще важливо: Харків (5 місце за обсягом промвиробництва в Україні) та Запоріжжя (3-е місце), згідно зі статистикою, демонструють зростання на відміну від інших значущих промислових областей, де після захоплення бойовиками підприємств на Донбасі та обмеження торгівлі спостерігається спад. До того ж, наприклад, в Харківській області губернатор Юлія Світлична веде переговори з цілою низкою великих промислових підприємств про підвищення зарплати для працівників. У разі успіху це буде хорошим сигналом і посприяє зниженню рівня «побутового сепаратизму».

Навпаки – дестабілізацію цих регіонів, чого посилено домагається Росія та її агенти впливу, Україна відчує. Крім роз’яснювальної роботи з людьми все гостріше стає питання про відповідальність організаторів таких провокацій.

Джерело: Дмитрий Тымчук

БЕЗ КОМЕНТАРІВ