Дмитро Тимчук, народний депутат України, керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи «Інформаційний опір»

Щодо турбін Siemens в Криму

Сльози співчуття і розчулення заважають говорити після прочитання скорботних і проникливих заяв керівництва компанії Siemens, яких нібито цинічно обдурили хитрі росіяни. Мовляв, замовляли турбіни для ТЕС на Тамані, і Siemens в це свято вірив. А воно он як вийшло…

Група ІС відстежує цю історію з 2014 року – з моменту, коли пролунали перші заяви окупантів про наміри побудувати ТЕС в Сімферополі та Севастополі. Тоді ж Москва нібито планувала побудувати «ТЕС на Тамані» (спочатку заявляли про потужнисть в 600 МВт, потім «знизили» до 450 МВт).

За легендою, для цих цілей в 2015 році дочка держкомпанії «Ростех» – ВАТ «Технопромекспорт» – уклала договір із Siemens на поставку 4-х парогазових турбін потужністю 165 МВт кожна (сумарно 660 МВт).

Як ще тоді повідомляли – підкреслюю – російські ж ЗМІ, ТЕС в Криму точно потрібні окупантам, а «станція на Тамані» – це щось абсолютно віртуальне. І не зовсім зрозуміло, навіщо купувати аж 4 турбіни з явно надлишковою потужністю для однієї віртуальної станції?

З самого початку 2015 року Росії відкрито говорили, що «ТЕС на Тамані» – це прикриття для будівництва станцій в Криму. 30 червня 2015 року (тобто два роки тому!) авторитетна ділова газета «Ведомости» прямим текстом в заголовку написала: «Siemens поставить турбіни для кримських електростанцій. «Технопромекспорт» в обхід санкцій купить турбіни у російського СП Siemens». Хоча німці, само собою, всіляко відхрещувалися від такої перспективи.

У 2015-му і 2016-му роках під час зустрічей з німецькими дипломатами і політиками (вони не дадуть збрехати) я особисто неодноразово говорив колегам, що ця історія з генераторами дуже погано пахне і погано закінчиться. Але в Siemens, очевидно, твердо вирішили не звертати увагу на запах.

Влітку 2016 року Міненерго РФ «оголосило конкурс» на будівництво «ТЕС на Тамані», але він не відбувся, тому що не було подано жодної заявки від інвесторів. Дивно, правда? Терміни оголошення нового конкурсу переносяться вже рік.

Тобто чотири генератори, що їх купили у Siemens, повисли в повітрі ще рік тому.

У вересні 2016 року «Технопромекспорт» заявив, що будувати «ТЕС на Тамані» не буде і продасть всі чотири генератори (!).

При цьому через півроку – в березні 2017 року – компанія Siemens на блакитному оці заявила, що поставила «Технопромекспорт» генератори «для Тамані». Ті самі, які ТПЕ збирався продати, тому що нічого на Тамані будувати не планував.

Тобто ще рік тому навіть найбільш наївні не могли не помітити, що вся історія із закупівлею турбін «для Тамані» – це каламутна схема, щоб обійти санкції.

Тепер Siemens каже, що їх обдурили. Цікаво, вони серйозно розраховують, що ми повіримо в цю маячню?

«Ах, обмануть меня не трудно,
Я сам обманываться рад».

Ці рядки Пушкіна точно відображають стратегію німецького концерну.

У зв’язку з цим хочу нагадати ще одну історію. З 2016 року під тиском німецького бізнесу ЄС – в порушення своїх же правил – видав дозвіл на розширене використання газопроводу ОРАL компанією «Газпром».

Тобто нинішня ситуація – не виняток, вона, на жаль, більше схожа на правило. У ситуації, коли мова йде про великі гроші, європейський бізнес діє за принципом «звичайно не можна, але якщо дуже хочеться – то можна».

У Siemens, очевидно, сподіваються, що ця історія з турбінами зійде їм з рук. Чи так воно буде – залежить в першу чергу від України, зокрема, від позиції та реакції ВР.

Джерело: Дмитрий Тымчук

БЕЗ КОМЕНТАРІВ