Дмитро Тимчук, народний депутат України, керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи «Інформаційний опір»

У вищих ешелонах білоруської влади спостерігається глобальне роздвоєння особистості.

Ось міністр закордонних справ Білорусі Владімір Макей нам захоплено розповідає: мовляв, «Білорусь, на відміну від інших, за лаврами миротворця не женеться». І тут же провокує когнітивний дисонанс фразою «Лукашенко неодноразово пропонував різні варіанти врегулювання кризи, зокрема, готовність забезпечити контроль білоруськими миротворцями українсько-російського кордону та лінії зіткнення». Як пам’ятаємо, дійсно, лише два місяці тому, в листопаді 2017-го Білорусь (устами того ж Макея) запропонувала своїх миротворців для Донбасу.

Так женеться білоруська влада за лаврами миротворця чи ні? Незрозуміло.

Хоча питання, очевидно, треба ставити по-іншому: яке взагалі моральне право має офіційний Мінськ пропонувати себе в якості миротворця?

Білоруська влада зараз посилено намагається зобразити свою «самостійність» від Москви. Зважаючи на це, всього кілька днів тому інший високий лукашенківський чиновник, міністр оборони РБ Андрєй Равков запевняв, що Мінськ не планує розміщувати нові російські військові бази в Білорусі, а подібну інформацію назвав – сюрприз, сюрприз! – інсинуаціями і фейками.

І як тут не згадати справу П.Шаройка?! Нагадаємо: білоруський КДБ в цій справі оперує нібито «здобутими» Шаройком документами білоруського Генштабу (саме вони були мигцем показані в гебістському ролику про затримання Шаройка), які група ІС публікувала раніше (http://sprotyv.info/…/pered-zaderzhaniem- v-belarusi-pavel-s …).

А м’якотка в цих документах – як раз плани розміщення нових російських баз в Білорусі в 2018 році.

І складається цікава ситуація. Якщо ці документи – справжні, то білоруське керівництво зараз щодо питання російських військових баз бреше як дихає, і оком не моргне.

Якщо ж ці документи, як випливає з істерики Равкова, – «інсинуації і фейки», то за що заарештований Шаройко? В цьому випадку Равков практично прямо стверджує, що справа українського журналіста Шаройка є грубою провокацією білоруського КДБ проти України.

Але і в першому і другому випадку, яку версію не прийми, в наявності – гра Лукашенка проти України. Так про які «лаври миротворця» взагалі йде мова? Який до біса «незаангажований Мінськ»? Які «білоруські миротворці»?

І останнє. Нещодавно наш МЗС опублікував список країн, які українцям не рекомендується відвідувати. Дуже дивно, але ми в цьому списку не побачили Білорусі. І це після викрадення П.Гриба, арешту П.Шаройка, провокації білоруського КДБ проти українського бізнесмена, «справи українських грибників»… Здається, Білорусь конкретно для громадян України в плані цільових провокацій куди більш небезпечне місце, ніж, наприклад, Сирія або Ємен.

Джерело: Дмитрий Тымчук

БЕЗ КОМЕНТАРІВ