Дмитро Тимчук, народний депутат України, керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи «Інформаційний опір»

10-річчя Кирилівської інтронізації, або чому Путін погрожує Україні «захищати віруючих»

Сучасний рашизм, як відомо, поняття багатогранне. В його основі лежить манія імперської величі та зацикленість апологетів «русскава міра» на особливій ролі «матінки-Росії» в світовій історії, культурі, а також всесвітньому православ’ї.

Російська православна церква, як державний інститут, завжди була провідником цих самих імперських ідей. Дуже добре у Росії також розвинене вміння навішування ярликів і дзеркального проектування своєї суті на опонентів, щоби самих в подібному не звинуватили.

Примітно, що сьогодні, в контексті проведення в Росії «урочистих заходів» у зв’язку зі святкуванням 10-річчя (!!!!) обрання на престол глави РПЦ патріарха Кирила в Москву були запрошені голови та представники всіх помісних церков крім Константинопольської. Під час «урочистого спічу» керівництво РПЦ, звичайно ж, не обійшло стороною український Томос про автокефалію, не забувши при цьому згадати про «постійне загострення політичної обстановки в Україні, починаючи з 2014 року», та озвучуванням інших, вже набили оскому, пропагандистських штампів на кшталт розгулу антисемітизму та нацизму в Україні, розкольників і т.д і т.п.

Можна навіть не сумніватися, що виходячи з риторики виступів і затвердженої Кремлем «програми», результатом зустрічі сюзерена (Кирила) з вірними йому васалами буде «одноголосне ухвалення рішення», підписання і публікація спільної заяви, в якій РПЦ заявить про засудження всіма присутніми представниками церков дій Варфоломія щодо України.

Іншими словами, Москва спробує «ізолювати» главу Вселенського Патріархату від решти православного світу в надії, що той піде на поступки і відмовиться від подальшої підтримки об’єднання православ’я в Україні. У цьому контексті, варто зазначити, що авторитет і виняткова роль Вселенського Патріархату у всесвітньому православ’ї сумніву не підлягає, але тільки не для російського політичного (вважай релігійного) бомонду, який з’їхав з глузду через манію величі.

Мріям кегебешного начальства над тютюновим олігархом, великим любителем яхт і розкоші патріархом Кирилом не судилося збутися. Представників Вселенського Патріархату на заході цілком очікувано не було, що й не дивно. Адже відвідування цього шабашу і фарсу, з якого російські пропагандистські ЗМІ ліплять чергову «подію століття», було б просто нерозумним. Одна лише присутність «глав іноземних держав» рівня Додона, який не приховує своєї відвертої проросійської орієнтації, досить для того, щоби констатувати, що захід носить дуже «вузьку» цільову аудиторію і орієнтований, передусім, на внутрішню публіку і на вірних сателітів Кремля і РПЦ.

Всі дії щодо невизнання канонічності Православної церкви України і спроби нівелювати і принизити роль Вселенського Патріархату в сучасному православному світі, свідчать лише про власну маргіналізацію та ще більше загострення головного комплексу РПЦ – неможливість стати тим самим «православним Ватиканом», роль якого вже століттями і законно належить виключно Константинополю.

Джерело: Дмитрий Тымчук