Дмитро Тимчук, народний депутат України, керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи «Інформаційний опір»

Після початку курортного сезону в повній мірі проявилася небезпечна тенденція, яка спотворює сприйняття проблеми окупованого Криму.

Група ІС неодноразово наголошувала, що Крим для Росії – не більше, ніж місце для розміщення великої військової бази, яка створює загрозу для всього Чорноморського регіону, Балкан, а також використовується для забезпечення окупації частини Донбасу та війни в Сирії.

Тим часом занадто багато і в Україні, і на Заході сприймають Крим не як наростаючу військову загрозу, а як «захоплений пляж». Ця інформація про кількість туристів і стан курортів «забиває» головну позицію – про кількість військових навчань на півострові і нарощування військового угруповання Росії в Криму, на Азовському морі та в цілому в сфері відповідальності Південного військового округу РФ.

Формується наратив – «на «захопленому пляжі» господарюють лиходії, які розкрадають майно законних власників і порушують права людини. Це викликає глибоку стурбованість».

Чим небезпечний такий ракурс? Тим, що за ним слідують неправильні оцінки і помилкові дії. (Аналіз ІС-Крим за посиланням https://flot2017.com/…/krym-voennaya-baza-a-ne-zahvachennyj…)

Частина громадян України (в 2015 році їх була третина, зараз, очевидно, більше) внутрішньо змирилася з втратою Криму і готова забути про окупацію, аби «нормалізувалися відносини з Росією». Харків’яни, одесити, кияни, львів’яни не сприймають те, що відбувається в Криму, як загрозу особисто для себе і свого будинку. Люди вірять, що якщо «забути про Крим», то настане «мир».

Але це ілюзія. Тому що військову базу облаштовують не для миру, а як раз для війни.

У подібній логіці ігнорування реальності діють і західні партнери. Вони готові помічати порушення прав людини в Криму і підкріплюють це діями (виділяють гранти, порушують питання на міжнародних майданчиках, утримують режим санкцій тощо). Але вони категорично не готові розглядати Крим в контексті військової загрози.

Тому що така інтерпретація вимагає повного перегляду заходів впливу на агресора. Йдеться вже не тільки про те, щоби врятувати в’язнів або повернути вкрадену власність. Питання стоїть по-іншому: як нейтралізувати військову загрозу, що виходить із окупованого росіянами Криму?

Погодьтеся, якщо дивитися на Крим не через призму «захопленого пляжу», а через призму військової бази, зовсім по-іншому виглядають дії тих же голландських компаній, які допомагали будувати Керченський міст і газопровід «Турецький потік». Зовсім по-іншому виглядає історія турбін «Сіменс». Це вже не дрібні порушники режиму економічних санкцій. Це – співучасники Кремля в облаштуванні військової бази, яка націлена не тільки проти України, а й проти Європи.

Тому необхідно «перезавантажити» сприйняття кримської тематики в публічному просторі. Тоді можна буде предметно говорити не тільки про збереження, а й про адекватне розширення санкцій проти Росії, що наблизить деокупацію.

Джерело: Дмитрий Тымчук