26 березня Президент США Дональд Трамп оприлюднив рішення визнати спірні Голанські висоти територією Ізраїлю. Що значить це визнання для України і світу –для видання InfA прокоментував експерт аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник.

Нагадаємо, що ця невелика сирійська територія з 1967 року окупована ізраїльською армією. Ключовий фактор, що визначає цінність цього клаптика землі, – контроль над доступом до витоків річки Йордан, що критично важливо для водозабезпечення Ізраїлю.

Протягом останніх десятиліть це питання було предметом переговорів – Тель-Авів був готовий віддати землю за мирну угоду. Але після фактичного розпаду Сирії ці плани втратили актуальність. Тепер за кількадесят кілометрів від ізраїльських позицій стоять іранські війська, що стимулює єврейську державу активно розв’язувати проблему Голанських висот.

«Очевидним і безпосереднім наслідком дипломатичного кроку Трампа буде зростання напруження в Близькосхідному регіоні.

Ізраїльські сили бомбардують проасадівські табори бойовиків біля Алеппо. Арабські держави – Саудівська Аравія, Катар, Бахрейн та Кувейт – уже засудили рішення Трампа, що загрожує суперечками всередині антиасадівської коаліції.

Для чого це Ізраїлю – зрозуміло. Та ще й вибори на носі, а чинний прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу не може похвалитися достатньою підтримкою громадян.

Невже настільки залежний Трамп від ізраїльського лобі, яке, до речі, впливає на нього навіть зсередини родини американського президента (зятем президента є Джерад Кушнер)? Хіба таке очевидне, всупереч рішенням Генасамблеї ООН, порушення міжнародно-визнаних кордонів не руйнує світову систему безпеки?

Звісно, ситуація неоднозначна. Це – не Крим, бо Сирія реально перестала бути державою, перетворившись на конгломерат груп впливу. Але все-таки маємо факт реального порушення недоторканності визнаних кордонів. Лишається сподіватися, що більшість держав Заходу не приєднається до офіційного Вашинґтону (вони ж-бо колись наголошували, що справа Косова – абсолютний виняток).

Але в практичному вимірі розподіл Сирії став реальністю. І досягнення миру, очевидно, мало би включати також визнання нових реалій – і статус Голан, і незалежність курдської Рожави. Йдеться про очевидне протиріччя між принципами легальності та політичної доцільності в питанні безпеки регіону.

Що ж до України, вона повинна передусім дотримуватися власних інтересів, щоби не давати найменшого приводу для посилення російської позиції: жодного визнання ні Голан, ні Косова – як би ми не хотіли ще більше дружити з Америкою. Партнери і друзі – так, але насамперед – власні інтереси».

Читайте: Недипломатичні балачки Луценка можуть дорого коштувати Україні

Британським лівим не вдасться змінити курс на вихід з ЄС – експерт