Фаїна Каплан, блогер. Живе у США

Як би можна було крутонуть цей новий закон про звуження викладання мовами нацменшин: звернутись до Бухаресту, Будапешту, Варшави і т. д. по гроші. «Ми такі бідні, і нам так потрібно більше, набагато більше грошей на викладання мовами нацменшин. Ось кошторис, як багато нам треба на викладачів, зарплати, підручники, ремонт школ. Ждем ответа, як соловей лета».

«Лишилось 2 місяці до голосування, а в нас покрито тіки 1,5% нужд на викладання мовами нацменшин, нумо же, скоріше». «От бачте, які ви. Ну, все тепер уже».

Но нєт. Ми вмієм тіки злить нацменшини, а йти з ними на вигодний нам в грошовом плані компроміс, або змушувать їх почуватись шо вони самі винуваті – ні.

По уму нада було в 2014 році прислать повідомлення, шо в нам порібно
6 355 367,34 євро на рік на підтримку програм для румунськомовних меншин. «З 2017 року в нас буде звужчення держпідтримки для нацменшин через нестачу коштів. Тому ми даєм 3 роки на підготовку до переходу до самофінансування. Якшо ви згодні підтримувати освіту мовою нацменшини, то ми сподіваємось отримать перший транш до 1 січня 2017 року».

Джерело: Faina Kaplan

  • Толя Петров

    Ще не пізно