Галина Плачинда, журналіст

Я сьогодні познайомилася і мала дуже цікаву розмову з американкою Крістіною Хук. Вона працює в сфері компаративного аналізу геноцидів, а конкретно – над проектом в американському Університеті Нотр Дам, який торкається подій Голодомору, зокрема – його наслідків для сучасної України.

Власне, на цю тему вона мене й інтерв’ювала. Так от я сказала, що українці – стовідсотково постґеноцидна нація. З усіма трагічними наслідками. Варто лише подивитися на наш політикум, аби безпомилково зрозуміти, що наше суспільство все ще дуже хворе. Бо здорове суспільство ТАКИХ не обирає… Це я до чого…

До того, що сьогодні Київрада не захотіла звернутися до керівництва Академії наук України, якій належить земля біля нашого Чкаловського сквера, аби зобов’язати НАНУ використовувати свою землю за призначенням, а не продавати її забудовникам-бєспрєдєльщікам під хмарочос в історико-заповідній зоні Києва. Це питання ініціювала Ольга Балицька із «Самопомочі».

Подивіться, хто із депутатів Київради – поіменно! – не голосував або голосував проти, практично, увімкнувши зелено світло забудові Чкаловського сквера. Подивіться, які фракції не дали голосів…

За моєю інформацією, «продуктивно» попрацював із колегами напередодні голосування Денис Москаль (фракція «Батьківщина»), який, як стверджують мої джерела, і є забудовником нашого скверу.

Ну, словом, боротьба триває, звісно, ми не здамося і лапок не складемо. Але. Поки люди не розгледять прямий зв’язок між тим, КОГО вони обирають у владу і тим, ЯК вони потім живуть – у нас нічого не зміниться. Так, Київ плюндрують, палять пам’ятки архітектури, вирубують дерева і заливають бетоном кожен клаптик землі. Але роблять це ті, за кого ВИ віддали свої голоси.

Давайте вже вчитися, нарешті, брати відповідальність за якість свого життя – на себе самих. Ну, а ця Київрада, по ходу, вже співає свою лебедину пісну. Кру-кру, дАрАгі мАї….

Джерело: Galya Plachynda 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ