Євген Якунов, журналіст

…на фоні останньої соціології замислився, а що я знаю про настрої на сході України? Чим живе, наприклад, Харків? Про Київ знаю, про Львів, Дніпро, про Одесу теж. А про Харків? Тільки те, що там вже вкотре безальтернативно обирають мером Кернеса?

А ще – це місто, де покійний Кушнарьов в пору Помаранчевої революції проголосив, що Харків це не Київ, але й не Донецьк, і лягати не збирається ні під кого…Але хто про це ще пам`ятає?

Ну, і десь там живе й працює Сергій Жадан.

І все?

Але ж це мільйонник, друге за розмірами місто України. Колись – наукова столиця, центр передових технологій…

Але його вчені, філософи, юристи рідко беруть участь у загальноукраїнських суспільних дискусіях. Та й, будуючи націю, Київ, ніде правди діти, не часто звертається до думки видатних харків’ян.

Багато разів чув: «Там суцільна вата».

Але ж він не здався сепарській весні? (Допомогло, щоправда, те, що визволяти будівлю ОДА приїхва Аваков з спецназом, а не Ярема з Тарутою.) Але ж не здався…

То чого голосує за Гепу? Для нас це загадка.

У нашій київській свідомості (принаймні, в головах у чималої частки українців) він існує десь на окраїні, як системна помилка в історії українського національного державотворення, така собі перша, більшовицька столиця, а нині зрусифікована проблема, яку не знаєш як вирішити, а тому краще про неї не думати…

І це наша помилка.

Зрідка звідти лунають голоси місцевої інтелігенції. Ображеної на Київ. І тут, у Києві, вона здається відірваною від реальності в своїх закидах і трендах.

А може, то ми тут відірвані від реальності? Бо бачимо тільки те, що собі нафантазували? І не відчуваємо справжньої України, такої як вона є, як би комусь не хотілося бачити її інакшою.

Може хтось із моїх френдів є з Харкова? Чи хтось хоче стати другом? Прошу. Хотілося б почути незаангажовану, креативну думку справжнього харків`янина про те, чим живе інтелектуальне ядро міста, про що мріє, які ідеї виношує. Якою бачить Україну майбутнього?

Без ярликів і пропаганди.

Ми маємо нарешті вас почути…

Джерело: Евгений Якунов