Ігор Луценко, народний депутат України

ПРО ІДЕЮ «МИРОТВОРЦІВ»

Щодо «миротворців» і взагалі оцього всього шуму навколо ініціатив щодо розв’язання проблеми Донбасу, котрий проникає із закритих кабінетів.

Розмова про миротворців – це завідомо програшний хід, у який Україна вляпалася з усієї сили. Миротворці – увага! – зазвичай вводяться у зону громадянських конфліктів. Така історична практика. І коли ми, українці, вимовляємо цю фразу «ми готові дати дозвіл на введення миротворців», то, як мінімум, ця фраза потребує наступного досить складного пояснення: ЯКЩО НА ВВЕДЕННЯ МИРОТВОРЦІВ ПОГОДИТЬСЯ РОСІЯ У СТАТУСІ АГРЕСОРА. Але це пояснення буде звучати дивно, бо офіційно Україна як держава не визнала Росію агресором, не оголошувала воєнний стан і не розривала дипломатичні стосунки чи договір про дружбу і партнерство (постанова парламенту є радше політичним актом, котрий не має визначальних зовнішніх правових наслідків для країни).

Як наслідок, за замовчуванням, нас зрозуміють, що ми таки погодилися, щоб іноземні війська розбороняли наш «громадянський конфлікт».

І коли зараз кричать, що Путін спотворює ідею Порошенка про миротворців – то насправді це елементарно очікувана реакція Москви, де сидять спеціалісти, котрі розуміють практику застосування миротворчих сил, традиції та правові рамки таких заходів. Їм залишається тільки використовувати наші помилки.

Що на нас чекає? Росіяни скажуть – ми не проти миротворців! Нехай приходять і розбороняють конфлікт у нашій офіційно дружній до нас і братній державі. І знову будуть питання до нас – а чому тоді ви, українці, гальмуєте процес введення миротворців?

Повторюю, миротворці вводяться традиційно тоді, коли в країні йде громадянська війна і офіційний уряд не здатен її приборкати, оскільки уряд існує суто номінально. І лише з єдиною метою – заморозити конфлікт та розвести сили. Типовий приклад введення миротворчих сил – чи Придністров’я.

До речі. Згадайте, чиї сили зазвичай стають «миротворцями» на пострадянському просторі? Тільки Росії. Що відбувається далі – бачимо на прикладі Осетії та російської агресії проти Грузії 2008 року. Російське «міротворчество» – така ж частина традиційної гібридної війни РФ, котра триває століттями.

Джерело: Igor Lutsenko

  • Jacque

    Потрошенка сдался туПину,это было очевидно: все что происходит в стране,в последнее время,аналогично как в рашке. судя по последним действиям барыги,лишний раз подтверждает сказанное выше. Нужна срочная перезагрузка власти. И чем раньше,тем легче Украине будет выйти со сложившейся ситуации.