Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

Сьогодні говорити про війну немодно. Програми всіх кандидатів в президенти війну не враховують. Всі обіцяють професійну армію, розвиток економіки, зростання добробуту, і мирний процес. Начебто в нас є вибір між війною і миром. Немов ми цю війну почали, і тепер від нас залежить продовжувати її або зупиняти. Ніби Путін прийме будь-яке наше рішення, і якщо ми захочемо спочатку стати сильними, щоб потім перемогти, то він буде смиренно сидіти і чекати.

Ні, не буде. Раніше говорили, що мирний перепочинок «Мінська» дасть нам час для будівництва армії. Це так. Але і противник не сидів склавши руки. І створив із розрізнених нечисленних бандформувань два повноцінних армійських корпуси на окупованих територіях. Нам обіцяли нову бойову техніку, нову зброю, але і Росія за ці роки прийняла на озброєння сотні нових і модернізованих літаків, танків, артилерійських систем. Тут ми завжди будемо в ролі черепахи, яка намагається наздогнати коня.

«Друга за силою армія Європи» – ніщо проти російських збройних сил, якщо в ній немає бойового духу, якщо нею не командують леви, якщо в суспільстві не насаджується культ воїна, якщо патріотично налаштоване населення не озброєне і не навчене. Путіна, зайнятого відродженням Російської імперії, мирні плани наших кандидатів у президенти не цікавлять. Єдиний спосіб зупинити Росію – це створити свою «атомну бомбу» з критичної маси людей, готових захищати Україну. Тільки страх перед всенародною війною може зупинити агресора.

Джерело: Юрій Касьянов