Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Як договорняк назвали компромісом, а легалізацію кривавих коштів представників режиму Януковича – перемогою…

Нині в Київраді вчергове розіграли брудне низькопробне політичне шоу під назвою «як ми боролися за Поштову площу».

Для всіх було зрозуміло, що, зігравши в літній договорняк із завгоспом Януковича, жодного результативного рішення нині бути не могло.

61 голос на табло в першому читанні – це рятівна паличка для всіх. Для влади. Бо в нинішніх реаліях другого читання може не бути ніколи. І для тих, хто підіграв владі (свідомо чи не свідомо) влітку. Тому імітація боротьби за Поштову площу загрожує нині не лише іміджу окремих політиків, а й, на жаль, знищенню безцінної пам’ятки.

Позиція «Свободи» залишається незмінною. На Поштовій площі має бути виключно Музей. Будь-яка легалізація кривавих коштів режиму Януковича – неприйнятна.

Колись у парламенті за ініціативи ВО «Свобода» і за моїм співавторством ми повернули Межигір‘я у власність держави. Рано чи пізно зробимо так з усім вкраденим в часи Януковича майном. І жодних компромісів зі злом не буде…

До речі, особливо кумедно було спостерігати як депутатка з провладної команди розпиналася з трибуни за Поштову площу, замість того щоби переконати рідну фракцію в Київраді просто натиснути кнопку «за».

На жаль, ця молода команда Григоришина за і зухвалістю вже давно переплюнула папєрєдніков.

Джерело: Yuriy Syrotyuk