Карл Волох, бізнесмен, громадський активіст, блогер

Рябошапка відмітив, що останнім часом з’явилося багато судових рішень, які не «базуються на законі», тому судову реформу слід переглянути. Мені чим далі, тим забавніше стежити за руками цих політичних шулерів. Так, поява останнім часом цілої низки резонансних і відверто беззаконних рішень – «медичний факт». Тільки ось пов’язаний він, у першу чергу, з поверненням в Україну панів Портнова і Коломойського (читай: обранням Зеленского на пост). Знаково, що безмежні ухвали ці виносяться, в основному, судами, які через кваліфікування ще не пройшли (процес перенабору 8 тисяч суддів довгий і надскладний, це вам не патрульну поліцію набрати – К.В.) А ось з якимись відверто беззаконними рішеннями вже реформованих судів (ВС, Антикор тощо) жодного особливого конфузу немає.

Так що дозволю собі припустити, що ось ця «стурбованість» молодої команди викликана причинами рівно протилежними до громадської користі. Як багатомільярдне рішення великої палати ВС проти Коломойського, так і поведінка суддів КС на відомих слуханнях, схоже, дали зрозуміти ЗЕленим, що темпи правового беззаконня доведеться зменшити. Звідси і абсолютно божевільні витівки по «скасуванню указів» і введення у ВРП своїх представників – дуже вже хочеться почати давити на суддів.

Загалом і в цілому, протистояння з суспільством влада починає у позиції менш виграшній, ніж 2010-го. При усіх захмарних (поки що) рейтингах, тотального впливу на судову систему політики позбавлені. Надмірно критикована судова реформа не дійшла навіть до екватора, однак дала суддям досить незалежності, щоб виконувати закон без постійної оглядки на Банкову. Більше того, я не думаю, що гучні декларації про «перегляд реформи» буде можливо утілити в життя. Це складно саме по собі через масштаби, конституційні гарантії суддям і інерційність процесу, а вже після того, як Рада Європи в квітні опублікувала звіт з дуже високою оцінкою результатів реформи, так і зовсім малоймовірно. МВФ в українському житті доки ніхто не скасовував – як би не мріялося Коломойському.

Джерело: Карл Волох