Фотографії усіх суддів із «чорного списку» активісти виставили на сходах Українського дому в Києві

Громадський рух «Чесно» спільно із Центром протидії корупції та Автомайданом 9 березня презентували  антирейтинг кандидатів у Вищу раду правосуддя. З’ясувалось, що кожен третій кандидат у ВРП має сумнівне минуле, 16 з 44 кандидатів порушили щонайменше один критерій доброчесності.

«Аналіз активістів показав, що кожний третій кандидат до ключового органу, від якого залежить доля та кар’єра кожного судді в країні, має сумнівну репутацію або є одіозним суддею», – підкреслили у Центрі протидії корупції.

У «чорному списку» активістів опинилися судді, що виносили сумнівні рішення не на користь держави та допомагали суддям-порушникам зберігати свої посади. Також там опинились ті, хто полюбляє життя не за доходами, приховує статки членів сім’ї та має зв’язки із оточенням екс-президента-втікача Віктора Януковича. Серед таких суддів – суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій. Саме він своїм рішенням не дозволив повернути державі газові родовища, отримані в приватну власність при Януковичі. Крім того, суддя їздить на дорогий екзотичний відпочинок без належного пояснення джерела походження грошей на нього. Недоброчесним суддею, на думку активістів, є й суддя Апеляційного суду  Києва Степан Гладій, який заборонив ЗМІ вести трансляцію та видалив із засідання потерпілого у справі «Ґонґадзе-Подольського»

До антирейтингу також потрапила суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель, яка має дорогі авто, але приховувала у декларації статки чоловіка, пов’язаного із оточенням Януковича. Не повинна потрапити у ВРП і колишня голова Голосіївського районного суду Києва Олена Первушина, вважають громадські активісти. Саме Первушина керувала Голосіївським судом, коли той виносив незаконні рішення по відношенню до активістів Євромайдану.

Також серед суддів із сумнівною репутацією опинився суддя Брянківського міського суду Луганської області Віталій Снєгірьов, якого Вища рада юстиції намагалась звільнити за порушення присяги ще у 2013 році.

«В рамках проекту PROSUD ми проводимо розслідування щодо суддів і часто викриваємо приховані ними будинки, родинні бізнеси, незадекларовані автівки. При цьому ці судді мають репутацію, заплямовану сумнівними рішеннями, що призводили до рейдерства та віджимання житла. І деякі з них йдуть у Вищу раду правосуддя з упевненістю, що ці факти не завадять їхньому кар’єрному росту», – резюмувала активістка Автомайдану Катерина Бутко.

Фотографії усіх суддів із «чорного списку» активісти виставили на сходах Українського дому, аби громадськість знала своїх «антигероїв» судової системи в обличчя.

Нагадаємо, до участі в конкурсі на зайняття посад суддів оновленого Верховного суду допущені 653 кандидати. Конкурс на зайняття 120 вакантних посад касаційних судів у складі Верховного суду стартував 7 листопада. Переможці конкурсу, як очікується, будуть визначені у березні 2017 року.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ