Кирило Сазонов, політолог, блогер

Українська Хунта настільки сувора, що вбиває російських військових навіть у минулому. Ось ви смієтеся, а російські правоохоронці знаходять все нові докази. Вони бездоганні, як бездоганна чиста маячня ідіота. Контора пише папірці, реальність нервово курить збоку. Отже, без всяких жартів Міністерство внутрішніх справ України отримало копію звернення правоохоронних органів РФ в Генеральний секретаріат Інтерполу в Ліоні із запитом про оголошення Яценюка А.П. в міжнародний розшук з метою арешту та його подальшої екстрадиції в РФ.

Звинувачення досить серйозні. За версією російського слідства, Яценюк (в той час ще студент) вбив 30 і поранив 13 російських військовослужбовців під час бойових дій в місті Грозний Чеченської республіки. Майбутній український прем’єр нібито був членом озброєної банди «Мрія» і разом із нею «брав участь в атаках на російських військових на військові підрозділи Росії на території «Президентського палацу», площі «Хвилинка», і залізничної станції «Грозний» у період з 31 грудня 1994 по 2 січня 1995 року. Тридцять убитих і 13 поранених російських військових практично за один день – 1 січня. Непоганий результат, я вважаю. Тобто один Яценюк (нагадаю – в той час молодий студент) може знищити російську армію повністю року за два, максимум за три. А якщо йому допомагатимуть відомі російському глядачеві диверсанти Зорян і Шкіряк? Мордору не позаздриш.

Насправді, смішного тут не так багато. Звичайно, щоб посміятися над цими заявами російських слідчих досить підняти журнал відвідуваності в деканаті Чернівецького університету. Але ж вони генерують цю маячню не просто від нудьги, а з якоюсь метою? Значить, дратує їх Яценюк настільки, що вони згодні виглядати ідіотами, аби хоч якось додати йому проблем. Але навіщо? Яценюк вже рік не прем’єр, він не народний депутат, просто лідер партії – звідки стільки ненависті у Мордора? А все просто. Він попив їм крові в якості українського прем’єра і продовжує створювати проблеми.

Відмова України від російського газу стала ударом по всій антиукраїнській схемі. І скільки б нам ні брехали зараз, що ми купуємо той же газ в Словаччині, правда брехню не стане. Хоча б тому, що там ми купуємо мікс – суміш газу з мінімум чотирьох джерел. А у РФ зникли важелі тиску на Україну у вигляді вентиля і звинувачень у крадіжках. Плюс, деякі олігархи, які сидять на цій трубі, залишилися без джерела доходів – вони в люті, але без грошей нагадують кобру, якій вирвали отруйні зуби. Шиплять через телеканал, що залишився, але грошей уже немає. А ядерне паливо? У російських ТВЕЛів була монополія, а тепер немає. Спершу 5% зайшло американців, тепер 30%. Ще рік, максимум два і Мордор викинемо з українського ринку ядерного палива. Без шуму і гучних слів уряд Яценюка бив російський бізнес в Україні по найуразливіших місцях. Це не гасла. Це факти. Звичайно, в Кремлі його ненавидять. І намагаються створити проблеми на міжнародному рівні. Інтерпол – це в першу чергу бюрократія і там править не реальність, а папери. Росія цих паперів дасть – рік можна підтирати різні місця.

Далі буде ще веселіше. Арсеній Яценюк – активний прихильник створення в Східній Європі нового антиросійського блоку. Про це він недавно говорив на безпековому форумі в Києві і саме для цього запросив сюди прем’єрів балтійських країн. Із цим питанням він постійно їздить до лідерів західних країн. І він будує діалог із Заходом на мові інтересів, що набагато ефективніше, ніж прохання і скарги. Процес іде і до нього висловлюють самий жвавий інтерес США і НАТО. Тому що вони готові допомагати тим, хто показує результат. А Україна показує на відмінно – зупинити російську агресію мало хто зміг за останні сто років. Так що чекаємо нових порцій страшних звинувачень із Кремля.

Ну, що таке, тридцять убитих російських військових за день? Дрібно. Сто. Або двісті! Не просто вбив, а з’їв. І ще тисячу взяв у полон і катував, змушуючи вчити цей складний і незрозумілий українську мову. Із полоненої тисячі всі померли, вирвався тільки старий Азаров, але до сих пір страждає і не може нормально говорити. Я не знаю, чи є гальма в головах російських пропагандистів і на чому вони зупиняться. Після з’їдених снігурів і розп’ятого хлопчика в трусиках логіка впала в агонію. Флюгер російської пропаганди прибита намертво і вітер приречено дме в зазначеному напрямку. Ми Хунта. Страшна країна, якої нібито й немає, але яка дає по морді непереможній російській армії. Щодня. Ось такий парадокс …

Джерело: Кирило Сазонов

БЕЗ КОМЕНТАРІВ