Лариса Ніцой: «Інтер» та 25-й кадр

Лариса Ніцой, письменниця

Ви знаєте, що таке 25-й кадр. Це те, що не помічаєш, але воно записується на підсвідомість. Проти українців на кожному кроці цей 25-й кадр задіюється. Покажу Вам його зараз.

Відправила сина в село, приглядати за старенькою бабусею. Телефоную:
– Привіт, синку, що робите.
– Дивимося телек. Слухай, мам, цей «Інтер» реально затягує. Лежимо з бабусею півдня дивимося «Інтер», і я лежу дивлюся, мам, півдня, уявляєш?..

Приїжджаю за кілька днів провідати. На кухні увімкнений «Інтер», мама вся в кіно. Іде серіал «Катя». Сто років не дивилася серіалів, немає часу, тим більше, сто років не дивилася серіалів російських. Видно, настав час. Умощуюся біля мами, дивимося разом.

Класний серіал. Все продумано. Старі душевні сюжети з новими віяннями. Мир, а потім війна. Мама, щоби прогодувати дітей, іде міняти на ринку речі на продукти. Радянська влада її засуджує на 10 років за спекуляцію. Є позитивні герої – наші. Серед наших не всі порядні – є гади. Є жорстокі загарбники – вороги. Серед ворогів не всі гади, є й порядні німці. Є поліцаї – прислужники, є староста, наче й прислужник, насправді не раз рятує село. Коли повертаються совєцькі війська – його розстрілюють, як прислужника. Героїня біжить його рятувати, біжить розказати, що він свій. А він стоїть перед дулами автоматів – скупа сльоза з ока. Не встигає героїня, вбивають нашого поліцая. Незаслужено. І оце все гарно зіграно російськими акторами, якісно. Плачеш разом з героями. Серце рветься… Прикипіла до телевізора…

До кухні прискочив син, по бублика, чи яблуко, сміється:
– А я що казав, «Інтер» затягує!
– Так, сину, іди, не заважай! – відмахуюся від нього. У мене саме погоня на екрані. В Катю закохані двоє. Ці двоє тікають від німців. Перестрілка. Катя обох чекає на березі річки. Зараз по ідеї один мусить загинути. Гі-і-і! Одного ранили. Другий його покине, чи ні? Ні, не покинув! Тягне на собі! – Ну, ти глянь на цього сина, що ти тут гигочеш? Іди собі! Іди читай!

Закінчилася серія. Оце ще, буду я чекати, коли наступну покажуть, лізу в Інтернет, подивитися, що там далі. Добралися до Каті, чи ні? І взагалі, староста має дружину, а любить іншу. Інша все життя любила старосту, а в цей час з’являється червоний командир, який теж у цю іншу закохується. А тут ще Катя зі своїм любовним трикутником. І німці зараз Катю спіймають і відправлять у Німеччину. А тато і брат Каті на фронті – чи живі? А мама в тюрмі! Ще ж і не сама, забрали з маленьким синочком. Капець! А один з женихів Каті посварився зі своїм батьком, бо той слабак і зрадник, ще одна драма, а він виявився не зрадник і не слабак, а підірвав себе разом з німцями, щоб їм помститися. Страстіііі! Та де ж цей серіал, скоріше ґуґлися! Аж тіпає, так переживаєш!..

То що з 25-им кадром? Та тут він, любенький. Ну як же без нього? Пам’ятаєте російський фільм «Брат» і «Брат-2»? Там ще так рубано і прямо в лоб говориться про українську мафію в Італії. Ніколи її ніхто в житті там не бачив, але у фільмі вона названа. То в цьому серіалі вже філігранніша робота. Не в лоб, і не руба.

Евакуюють завод. Важна шишка Гордєєв повинен доставити цінні папери в Москву. Напереріз йому відправлена диверсійна група (з завербованих наших), яка має перехопити ті папери і віддати німцям. Як розмовляє диверсійна група? Правильно, українською мовою. Ще й не постійно, а в гострий момент, у перестрілці, коли не звертаєш увагу на слова, а переживаєш за сюжет. Вибух – українська фраза. Автоматна черга та-та-та-та – українське слово. 5 серія. Хвилина 2.28, та 3.14.

Чудовий серіал, Чудовий канал «Інтер». Чудовий четвертий рік війни… Їжте, українці, не обляпайтеся, ви ж уже звиклі, жеріть, що дають, тим більше страва така вишукана…

Джерело: Larysa Nitsoi

БЕЗ КОМЕНТАРІВ