Лариса Ніцой, письменниця

Останнім часом я часто чую: «Якщо Угорщина, Румунія, Молдова, росія сварять новий український закон про освіту, значить він гарний, треба його «брати».

Українці, ви це серйозно? Ви вважаєте закон гарним тільки тому, що його сварять меншини? Не тому, що ви його прочитали, не тому, що ви проаналізували, не тому, що він відповідає національним інтересам України, а тільки тому, що ним невдоволені ваші опоненти? Це ви так жартуєте, українці? Ви готові ухвалити рішення, яке визначатиме курс нашої країни на найближчі 30 років, керуючись виключно настроями сусідів, які налаштовані проти нас?

Щоби розібратися у високих матеріях, що ж там з тією освітою, що з тим законом: гарний він чи поганий – давайте підійдемо до питання простіше, будемо міряти категоріями, які вам зрозумілі, замінимо освіту на ковбасу. Освіта державною мовою – це ковбаса з м’яса. Освіта без державної мови – це ковбаса без м’яса, наприклад, з туалетного паперу. Освіта недержавною мовою, яка має лише урок з вивчення державної мови – це ковбаса з туалетного паперу із запахом м’яса.

Хто нам пропонує освіту недержавною мовою, тобто ковбасу з туалетного паперу? Угорщина, Румунія, росія тощо. Але щоб українців якось приспати, вони роблять ковбасу з туалетного паперу із запахом м’яса. Одного разу українцям набридає така ковбаса, вони бунтують і заявляють: «Віднині в Україні буде ковбаса з м’яса». Звісно, що Угорщина, Румунія, росія, які постійно нам робили ковбасу з туалетного паперу із запахом м’яса, піднімуть крик і не будуть поступатися. Звісно, що ковбаса із чистого м’яса для українців – не відповідає їхнім інтересам, бо вони звикли поставляти в Україну ковбасу з туалетного паперу із запахом м’яса і все було добре.

Щоб якось вгамувати їхній крик, очільники українців кажуть: «Добре, добре, давайте домовлятися. Пропонуємо зробити ковбасу 50 на 50, щоб і вашим і нашим: половина м’яса, а половина туалетного паперу – і виходять до українців і до меншин з новим рецептом ковбаси. Меншини знову в крик. Вони хочуть старий рецепт, вони хочуть постачати українцям ковбасу, як було раніше: вся ковбаса з туалетного паперу із запахом м’яса. 50% туалетного паперу і 50% м’яса їх не влаштовує. Вони здіймають галас на весь світ, мовляв українці їм встромляють ножа в спину, і заявляють ноти протесту з погрозами.

Що роблять українці? Замість того, щоб прочитати рецепт, що ж тепер входитиме до ковбаси, українці дивляться, як верещать і зляться меншини, й кажуть: «Гм, раз меншини такі незадоволені рецептом, значить рецепт класний. Нада брать».

Українці, ви справді вважаєте, що рецепт ковбаси 50% м’яса і 50% туалетного паперу класний?

Оте саме з законом про освіту. Не можна керуватися реакцією на нього ваших опонентів, не можна керуватися лише тим, задоволені вони чи незадоволені запропонованим законом. Треба керуватися в першу чергу власними національними інтересами. Відповідає національним інтересам цей закон, чи ні.

Сьогодні закон про освіту відповідає національним інтересам України, як та ковбаса 50 на 50. То що, ви й досі ним задоволені й кажете «Треба брати»?

Джерело: Лариса Ніцой

БЕЗ КОМЕНТАРІВ