Лариса Ніцой, письменниця

І знову таксі )))))

Находилася. Втомлена-а-а. Викликаю машину.
– Добрий день! – кажу наперед, щоб дати зрозуміти: я розмовляю українською і хочу чути її у відповідь.
– Здравствуйтє, – каже молодий хлопчина.

Відвертаюся до вікна. Я не можу бути постійно в стані війни. Немає вже сили розмовляти. Дістали. Ну, скільки можна говорити їм, що я клієнт україномовний і вони повинні мені догоджати, надавати мені в моїй країні послуги мовою моєї країни, а не тарабарською. Ну, скільки можна їм казати, щоб не брехали, що не знають мови, бо українська обов’язкова до вивчення в школах, тому будьте так ласкаві… Ну, скільки можна їм казати, що мова – це безпека країни… Ну, скільки можна казати, якби Україна була україномовна, то путін би не напав, він би тупо не мав підтримки, йому б не було кого рятувати. Ну, скільки можна казати, що я хочу елементарного комфорту. Елементарного. Я плачу за послугу – тож забезпечте мені, будь ласка, мій комфорт, мовний у тому числі. Як же ж вони всі набридли…

– Приєхалі.
– Уточніть, скільки з мене?
– У мєня завісла програмка, – хлопець намагається перезавантажити мертвий навігатор. – Какой-то сбой. Навєрноє накрился.
– Це тому, що ви розмовляєте російською, – кажу йому.

Хлопець, вкотре безрезультатно перезавантажуючи приборчик, дивиться на мене здивовано, а тоді сміється:
– Ви хочете сказати, якби я розмовляв українською, він би не завис?
– Так, я хочу сказати саме це. Якби ви розмовляли українською, він би не виснув. Ви чули мабуть, що мова – це вібрація? Земля теж вібрує. В унісон з землею вібрують дерева, вібрують будинки, в унісон вібрують слова, які творяться на цій землі. Коли людина розмовляє цією мовою, людина вібрує в унісон із землею. Ви ж розмовляєте російською – виникає дисонанс. Звідси збій приладів, збій здоров’я, багато чого.
– Цікава інформація, – каже хлопець, – треба спробувати.

Пристрій на його слова – блик, загорівся, завантажився. Хлопець дивиться то на нього, то на мене.

– От бачите, – кажу йому, – ви тільки що стали учасником мовного експерименту. Якби це вам хтось розказав, ви б не повірили, а так це з вами сталося. Тому в Україні краще розмовляти українською.
– Я спробую.
– Бажаю удачі.

Джерело: Larysa Nitsoi

БЕЗ КОМЕНТАРІВ