Лариса Ніцой, письменниця

Уявіть таке, путін видає наказ: «Віднині Російська федерація називається Україна, всі громадяни – етнічні українці, мова – українська. Хто буде називати себе «росіяни» – карати штрафами і позбавленням волі. Те, що зараз називається Україна – називати Малоукраїна, а її мешканців – малоукраїнцями». І уявіть собі, що ця країна серйозно почне себе називати Україною, а мешканців українцями. Продовжуватимуть розмовляти своєю мовою, але казатимуть, що то українська.

Уявіть собі, що ми скажемо у відповідь: «Так, вони – Україна. Мова, якою вони розмовляють – українська». А от ми, ми – волелюбний народ, ми малоУкраїною не будемо! Ніколи! Ще чого! Ми тепер Києво-Одесо-Миколаєво-Херсоно-Запоро-Дніпро-Доно-Лугано-Кропо-Черкасо-Полтаво-Віннице-Черніго-Жито-Рівно-Франко-Львово-Луцько-Закар-Черно-Харко-Сумо-Волино-Тернопія. Або ні, це довге, зараз пошукаємо собі іншу назву. Історичну. Або ні, це довге, зараз пошукаємо собі іншу назву. Історичну. Як нас там ще називали? О! Віднині ми будемо Скіфією або Трипіллям. А що? Не погоджуватися ж на Малоукраїну і малоукраїнців? Ми ж гордість маємо, врешті, чи ні?

Якась маячня? Ви справді думаєте, що це маячня?

Але ж такий указ Москви уже був! Це історичний факт! Такий Указ видав Петро І. у 1721 році «Віднині Московське царство називається Русь, а оскільки Русь на західний лад пишеться Rossia, будемо Русь-Росія. Мова, тобто московський язик, віднині – русский, а все населення не московити – а рускіє. А те, що завжди було «Русь з Києвом», називати віднині – Малоросією і малоросами». Народ московський ще по старинці років сто себе продовжував називати московським народом, то Катерина ІІ підкріпила попередній Петровий указ своїм указом. «Хто буде називати себе «Московити» – всіх карати».

Русь, та, що з Києвом, і русини, що в «навколоКиївській» Русі жили, отетеріли від такого зухвальства ворожих сусідів і сказали у відповідь: «Нєєє, ми Московії не підкоримося! Вони в нас назву вкрали, гади такі! Це ж ми Русь-Росія. Це ж ми – русини. Це ж наша мова – руська, а не їхня. Це ж завжди тут було, у Києві, Русь–Rossia, а не в них. Будемо тепер їх зі злості називати, будемо на знак протесту називати… називати… будемо тепер тих злодіїв називати… Росією, народ їхній – руським, і мову – руською, хай вдавляться. А ми, ми собі й іншу назву візьмемо. Історичну. Як ми там ще себе називаємо? Україна. Ото так і буде.

Новостворена, самозвана московитська Русь-Росія у відповідь заявила: «Київські князі – їхні були, завжди. Київські княжни, які правили у Європі, бо стали королевами тих країн – їхні були, завжди. Софія Київська та інші храми і собори – їхні. Земля – їхня. Швидесенько всі історичні документи переписала, мовляв, завжди так було, ось, у документиках так сказано. Оригінали – спалила. Все, справилася…

То оце в мене питання до українців. Ми – Україна. Так є і буде. Ми – Українці, і це звучить гордо. Якого біса, ми, українці в Україні називаємо злодіїв-московитів своєю назвою Русь-Росія, їхнє населення – нашою назвою «рускими», і їхній язик – нашою назвою «руский»? Чому ми їх не називаємо їхньою назвою: Московія, московити, мова – московська, церква – московська? ЧОМУ?

Не можна їх Московією і московитами називати, бо з нас інші країни сміятимуться? Нехай ті країни уявлять собі, що в них сусідні держави вкрали їхні назви: Іспанія назвала Португалію Іспанією, Франція назвала Німеччину Францією. Знову якась маячня? Але ж із нами так зробила Московія!

Гаразд, уявімо, збулося, назвали ми їх Московія, але ж вони все одно себе «Росія» називатимуть, а ми називатимемо їх інакше? Так, а ми будемо називати інакше. Будемо називати так, як МИ ВВАЖАЄМО за ПРАВИЛЬНЕ. У світі існує така практика. Німці кажуть Дойчлянд, а ми Німеччина. Китайці кажуть Бейджін, а ми –Пекін. Англомовні кажуть Джорджія, а ми Грузія. Що нам заважає називати сусідню країну ПРАВИЛЬНОЮ назвою? Московія, московити, мова московська, чи московитська.

Я вам більше скажу. У Верховній Раді уже кілька років лежить законопроект «Про заборону використання історичної назви території України в якості назви Російської Федерації», поданий Оксаною Корчинською. Начиталася Людина історії, вирішила історичну справедливість відновити. Але ж інші ту історію не читали!!! Головне експертне управління у своєму висновку РОЗКРИТИКУВАЛО цей законопроект. Знаєте, що сказало? А що таке «історична назва»? Таке в юриспруденції не використовується.

Щоб такий законопроект колись ухвалився, треба нам усім провести велику роботу. Почати з широкого кола обговорень. Щоб і люди дізналися і, особливо, депутати. Вони ж темні люди. Сидять у саркофазі з круглим куполом, у бібліотеках не бувають, нічого не знають, біднятка. А так, хоч від нас почують.

То що робимо з обговореннями, лекціями, круглими столами, диспутами, прес-конференціями? Поїхали?

Джерело: Larysa Nitsoi

  • Касьян Благоєв

    врешті-решт, існує така річ як історична правда: вкрав шизик петро перший цю назву, катька-проститутка закріпила вкрадене, тож пора повернутися до московії-повії, – то їй і більше личить, і буде правдивою назвою: московія

  • Микола

    Лариса Ніцой, ви все вірно сказали. Підтримую. Так має бути. Треба речі називати своїми іменами.