Лариса Ніцой, письменниця

У нас немає міністерства культури. Бо якби було, то на Хеловін/Геловін ми б не слухали про традицію святкування в Америці. Ми б не слухали про кельтів.

Якби у нас було міністерство культури, ми б слухали про УКРАЇНСЬКИЙ звичай вирізати гарбузи. Чому ми так робили і як у нас те все називалося.

Якби у нас було міністерство культури, ми б слухали і дивилися на ТБ порівняння, як це свято проходить десь там, у інших країнах, і як у нас ПО-НАШОМУ.

І оте по-нашому – це була б фішка. Це була б приваблива родзинка для туристів.

Це якби у нас було міністерство культури.

А оскільки у нас його немає, то українці думають і дивляться на тб, і слухають по радіо, що це американське свято. І переймають їхній стиль святкування, і повторюють за ними. Замість того, щоби повертатися до свого і утверджувати свою, ще кращу, і ще прадавнішу, і від того ще цікавішу традицію.

Бо в нас Є своя традиція. Була здавна. Інакше б звідки гарбузи вирізали (і вставляли в них свічки) моя мама, моя бабуся, моя прабабуся, і пра-пра?..

Мабуть в НАТО запозичили. Ага.

Джерело: Лариса Ніцой