Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Дивно читати дописи про те, що дідів з колорадськими стрічками бити не можна.
Їх треба пиз*ити постійно. Їх варто було пиз*ити завжди, ще у зародку.
Не тяжко загуглити «9 травня, політики» і побачити купу постреволюційних державницьких молодих харь із тими стрічками.

В кого є мінімальна клепка в голові, той може скласти логічний ланцюжок. Як в проблемних регіонах спекулювали на пам’яті дєдов, втюхували єдіную Родіну, погрожували, шо фашизм не пройдьот.

Мені тяжко читати оці виправдання дєдов із георгієвськими стрічками після пережитих вражень: як воно стояти на панахиді на Майдані за героєм молодшим від тебе на 5 років. Як воно, коли однокласника привозять додому в якості обгорілих кісток після піврічної ідентифікації ДНК. Як воно, коли молода людина без рук/ніг, після поранення голови –  читься не те, що жити, а самостійно ходити, їсти, справляти нужду в туалеті.
Що це за злоє*учі ветерани 49-року народження, ветерани Чехословакіі, які виглядають молодше і здоровіше за мою бабусю – дитину війни? Чому організації ветеранів АТО (реальні, не ті, що в стилі парасюків) збирають кошти по світу на потреби по реабілітації, допомозі, а оці *уєсоси отримують мільйони за акцію «Бєссмєртний полк».
Мені не дуже близькі світоглядні погляди Резніченка. Але на сутичці в домі офіцерів він був 100%. Коли державі було тяжко, він пішов воювати. А оті цибенки і палії десятиліттями сиділи на бюджетному підсосі і срали на свою ж державу, сіяли бур’яни русского мира в неокріплі уми.

Так от про стрічки і вєтєранов вєлікой войни.
Минулого року активісти ходили знімати стрічки на акцію Бессмєртний полк. І правильно робили. Нічого шастати на кремлівських акціях і сіяти пургу далі. Досить переглянути оце відео «я не воєвал, но естафету перенял», щоби зрозуміти глибину непорозуміння між клоунами-ветеранами і ветеранами, які реально воювали на Донбасі з армією Путіна-Шойгу https://youtu.be/lVM_fwN4ch

Шкода, що стрічки і бити харі за ненатуральність ветеранів не почали раніше. До війни. Можливо, так було б менше гробів під синьо-жовтими прапорами сьогодні. Я не знаю, де воював Цибенко. Але він у настільки добрій формі, що як бик.

Не може бути так, що за клоунство, пропаганду агресора, портрети Сталіна і пілотки на старих пєлотках – люди платять свої податки. Добре, що волонтери і реальні ветерани підняли це питання. Те, що груба сила – не завжди ідеальний спосіб вирішення конфлікту, то уже інше.

Джерело: Марина Данилюк-Ярмолаєва

БЕЗ КОМЕНТАРІВ