Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Цікава стаття «Коммерсанта» про путінський грант для біженців з Донбасу до Росії.

660 тисяч наших співгромадян з початку військових дій свідомо вибрали російські молочні ріки-кисільні береги. Замість цього мисливцям за примарним щастям на чужині дають по піврубля (сума гранту 471 тисяча гривень) на зворотний квиток. Особливо смішно на тлі недавнього закону, підписаного Путіним, що отримати паспорт громадянина РФ можна після публічного зречення України – вжух і вже споконвічний росіянин.

На сайті «президентських грантів» не соромляться в оцінках. Біженці – тягар і загроза для стабільності російського суспільства. «Ці сім’ї, попри допомогу, можуть викликати соціальну напругу в локаціях їхнього компактного проживання», – пишуть росіяни. Біженці хочуть їсти, грошей і взагалі жити, як в кремлівських агітках – Москоу сіті, рубль, ванни з нафтою. Це загроза.

Автори ідеї не приховують, що хочуть повісити цю масу людську на українських платників податків. І в майбутньому знову підкласти бомбу уповільненої дії в ментальному та політичному плані. «Тривале перебування біженців в Росії та їхнє подальше повернення на Донбас сприятиме трансферу передових соціально-культурних і професійних практик, отриманих ними за період вимушеної відсутності», – цитує «Коммерсант» авторів програми.

«Значне число біженців допускають можливість повернутися до себе на батьківщину за певних обставин. Як правило, ці обставини зводяться до знаходження гідної роботи і житла у відносно безпечних районах, що не піддаються щоденній загрозі обстрілів для себе і своїх близьких», – пишуть в статті. Фактично, нам пихають назад космополітів без почуття будь-якої Батьківщини, без усвідомленого морального вибору. З тієї категорії людей, яким однаково, де жити, аби гроші платили і ніхто не заважав розмножуватися. 660 тисяч – це приблизно Суми і Житомир разом узяті.

Мораль історії. Всіх цих зомбі успішно використовували для розкачування мовного питання, для військового вторгнення навесні 2014-го. Для того, щоби вульгарні мужики та їхні мерзенні молодички виходили лягати під БТРи наших десантників, «оскільки російські брати нам, а не вороги». Більш того – головним двигуном для сепаратистів стала казка про унікальність Донбасу. Що його не оцінили. Об’їли. Обібрали. І не заплатили, як в Росії. Але хепі-енди існують лише у вилизаних голівудських картинах. Зараз їм наказують повернутися на випалену війною частину України і вимагати дольче віта вже у місцевих керманичів.

Я не знаю, чи дійдуть уми і руки у наших чиновників, зайнятих то кавунами, то війною за владу і грошові потоки, але подібні гранти від Путіна – поганий сигнал. Перше, що війна і втрати нічому не вчать. Друге – я багато чула про «тези закону щодо статусу Донбасу». Час Раді займатися цим питанням, оскільки наш ворог щосили ним займається.

Джерело:

  • донетчанин

    Орда хоче впихнути нам в державу 660000 цих фактично недобропорядних громадян, які як правило російського походження,чоловіки або сини яких в своїй більшості воюють проти України або вже відвоювались.Знаю деяких таких “скрепних”. Будуть такі неблагополучні особи збурювати українське суспільство.То треба нам готуватись заздалегідь і в тому числі насамперед міністерство з окупованих територій.