Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Раз уже Саккашвілі оголосив себе військовополоненим, можна обміняти його на Сенцова і Кольченка. Або на Гриба.

Я б із задоволенням обміняла його на тих наших бійців, які три роки сидять в Макіївській колонії на території ОРДЛО. Це ж не пентхаус за 6000 у.е. знімати, та горілку по всій Україні пити під антикорупційні речівки.

Нерозумно, нерозумно починати так виступ у суді, оскільки перший день слухань вирішує все: і ставлення до підозрюваного, і суспільний настрій до справи.

До речі, токсична паралельна заява Курченка про «жиробаса» і «цуцика» теж не випадкова. Як і інформація, що в квітні курча буде захищати свою честь і ділову репутацію проти Петра Порошенка.

Істерика і ПМС – не найкращі союзники народної революції, якщо вона дійсно така, а не оптом і в роздріб. І під ключ.

Цікавий момент – поява в суді Юлії Володимирівни. Ні, вона не буде брати Саакашвілі в свій партійний список. А ось щоденні гойдалки між баригами і грузинським десантом провокацій – їй у величезну користь.

Порошенка, іще трохи, і вважатимуть політичним імпотентом.

Міхеїла – обкуреним неадекватом.

У Вакарчука ще політичне молоко на губах не обсохло. Нехай співає.

Бойко страшно.

Рабинович смішно.

А ось Юля – варіант стабільності і материнської руки, яка обігріє і нагодує постраждалих від зубожіння и геноциду.

Зараз Міхо для Юлі як зручна бійцівський собака. Яка покусає і облає опонента, а ти встигай тільки бонуси збирати.

Бажання взяти Саакашвілі на поруки – чистий ситуативний союз. Навіть такий важковаговик і політичний шахіст, як Тимошенко, не зможе контролювати Міхо.

Вона б із легкістю віддала його Грузії, якби зараз була президентом.

Але вона дуже хоче бути президентом. А ще дуже хотіла потрапити в парламент в 2014 і використовує той же кейс, що і з Надею Савченко.

Джерело: Марина Данилюк-Ярмолаєва