Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Воно можна боротися за гендер і кричати, що жінки – не туристичний бренд України. Але я тут згадую, як на вихідних ми стали свідками черги богинь в пеньюарах на вході в клубі Bartolomeo – і якби дуже не факт, що наші жінки вродливі дуже навіть цим не користуються. Ну, це так, ліричний відступ. Читаю, що Зеленський наговорив у Європах ще.

«Європа не зможе почуватися в безпеці, поки Росія робить вигляд, що міжнародного права просто не існує» – гарна теза, тим, хто кричав, що після ЗЕ наступить русскій мір, можна міняти записну книжечку.

«Я хотів би бачити Україну на такому рівні розвитку, щоби країни ЄС побачили нас як рівноправного члена Союзу. Розширення НАТО – потужний інструмент для забезпечення безпеки в регіоні. Майже всі наші сусіди є членами Альянсу, Україна вже є надійним партнером НАТО, і в майбутньому ми можемо стати надійним членом Альянсу», – тут треба подумати конкурентам, що ще можна написати крім НАТО і ЄС на бордах.

«Крим і Донбас є Україна». Тест на знання політінформації пройдений.

Цей пост не є захистом Зеленського чи його кадрових призначень. Скоріше твереза оцінка закордонного візиту до наших стратегічних партнерів. У Зеленського проблеми будуть іншого штибу – ми мали пару корисних «офф рекордс» на @Фестиваль блогерів «Дніпровський пост». Біда Зеленського – гігантська корона, що виросла на голові після фантастичної перемоги, і упевненість, що мої кроки самі правильні. Власне тому команда Зе, наприклад, цілиться на дострокові місцеві вибори – хоча провести їх буде набагато складніше, ніж парламентські. Бо ж місцева влада працює, а до остаточної децентралізації, яка почала давати перші плоди, Зеленський не дуже хоче.
З Коломойським теж не дуже просто. З командою і людьми на місцях ще гірше.
Даю два роки на ілюзії та пошуки нового творця ельдорадо для усіх.

Джерело: Marina Daniluk-Yarmolaeva