14 червня в Московії відкрився Чемпіонат світу з футболу. Ганебна дата в історії людства. Це гірше, ніж Олімпійські ігри в Берліні. 1936 року Гітлер ще не встиг нічого особливо страшного накоїти. Зате Путін сьогодні перебуває на вершині своєї злочинної діяльності. Він веде дві війни – в Сирії та Україні, де заплямував себе масовими вбивствами цивільного населення. Його клеврети на повну катушку торгують наркотиками по світу, прикриваючись дипломатичними паспортами; збивають цивільні літаки, проводять хімічні атаки… Путін – це Гітлер сьогодні. Цю просту істину, мабуть, усвідомлюють усі, від Меркель до Кім Чен Ина, але це не заважає їм славити Путіна – попри все, росіянам дали можливість провести чи не найпрестижніше спортивне змагання.

Раніше я гадав, що країнам надають честь приймати великі спортивні змагання саме за їхні заслуги, з поваги до цих країн і народів. А виявляється, високу честь проведення Чемпіонату світу з футболу можуть надати не за чесноти, а за грубі гроші й тероризм. За що іще Росію могли ощасливити Чемпіонатом світу з футболу? Ні в економіці, ні в освіті, ні в культурі Росія особливих успіхів не має, про спорт годі й говорити. Недавно у них дискваліфікували чи не всю команду на Зимовій олімпіаді за системне вживання допінгу. Тому логічним буде висновок: Росії довірили високу честь приймати футбольний чемпіонат саме за «ефективний» тероризм, за тонни кокаїну, за хімічні атаки в Сирії і Англії, за замордованих «ДНРівцями» громадян України. Більше нема за що.

20 червня до Москви прилетить Генсек ООН, і чомусь усі чекають, що він передасть Путіну петицію про звільнення Сенцова. Дивні очікування. Генсек ООН побуває в Московії у розпал футбольного шабашу на кістках жертв убитих і замордованих росіянами по всьому світу. Навіщо ці відвідини «свята», що смердить трупами на всю планету – невже для того, щоб про якогось Сенцова із кремлівськими «геополітиками» теревенити? Та ні! Цей візит Ґуттеріша нагадує ритуальні візити князів до Золотої Орди, щоби висловити свою повагу і захоплення, а заодно дістати ярлик на князювання.

Генсеку ООН варто не петицію про Сенцова передавати, а започаткувати ще одне свято – визнати 14 червня (день відкриття Мундіалю) Всесвітнім днем вшанування нацистських злочинців. А що – раз весь світ ушановує сучасного Гітлера, то чому б не вшановувати його ідейних послідовників? Путін високо цінує своїх попередників-кровопивць Івана Грозного, Петра І, Сталіна. Чому до Гітлера така неповага?

Росії довірили високу честь приймати футбольний чемпіонат саме за «ефективний» тероризм, за тонни кокаїну, за хімічні атаки в Сирії і Англії, за замордованих «ДНРівцями» громадян України. Більше нема за що.

Жарти-жартами, але як сталося, що світ докотився до такого божевілля?

З ФІФА в принципі все зрозуміло – це злочинна, наскрізь корумпована організація, яка провертає незаконні оборудки навколо футбольного бізнесу. Спортом там і не пахне. Тому пояснення, що, мовляв, Чемпіонат світу в РФ не скасували, бо «спорт – поза політикою», звучать по-блюзнірськи. По перше, ФІФА  давно вже не є спортивною організацією. А по друге, добре, спорт – поза політикою, але хіба спорт і поза мораллю?  Сучасний спорт забув про гуманістичні олімпійські принципи? Тепер вже можна грати у футбол вдома у людожерів і терористів, тільки б ті гроші платили?

Якби серед футболістів були достойні люди, які мають хоч краплину совісті, хоч краплину моральності, вони б відмовилися їхати на територію держави-терориста №1, яка веде війну проти всього цивілізованого світу. Але таких серед футболістів не знайшлося. Хіба це не причина, щоб не дивитися мундіаль у Московії? Більше того, це вагома причина, щоби припинити вболівати за продажний футбол взагалі.

Ми дивуємося, чому наші молоді талановиті футболісти так швидко деградують у так званій Прем’єр-лізі. А як може зростати спортсмен, якщо всі ігри в чемпіонаті України продаються? Недавно МВС оприлюднило інформацію, що в договірних матчах були задіяні 35 команд з усіх українських ліг! Якщо про 35 команд є інформація у поліції, значить, задіяні в системі «зливання» матчів геть усі.

Чемпіонат у Москвовії доводить, що футбольний світ у цілому нічим не кращий за наше гниле вітчизняне футбольне господарство. Такий саме продажний, цинічний, брехливий і жадібний до грошей.

Якби Україна в односторонньому порядку відмовилася грати у турнірі, можливо, нас хтось би й підтримав. Можливо, Україну покарала би корупційна контора ФІФА, але ми би показали, що у нас є гідність і самоповага, що для нас є речі, важливіші за гроші. А так ми нічого не показали, крім того, що у футбол у колись футбольній країні грають поганенько.

Цікаво буде спостерігати – чи хоч один іноземний футболіст до кінця чемпіонату набереться сил і висловить свою громадянську позицію щодо політики Кремля? Невже всім без винятку футболістам із 32 країн світу, які братимуть участь у Мундіалі, невідомі поняття гідності і самоповаги? Якщо нинішні віртуози м’яча є такими моральними покручами, то, перефразовуючи відомого колись коментатора, «такий футбол нам не потрібен!».

Частково провина за те, що ЧС у Росії відбувся, лежить і на Україні. Ну справді, ми закликали до бойкоту Мундіалю, а самі брали участь у груповому турнірі. Якби Україна в односторонньому порядку відмовилася грати у турнірі, можливо, нас хтось би й підтримав. Можливо, Україну покарала би корупційна контора ФІФА, але ми би показали, що у нас є гідність і самоповага, що для нас є речі, важливіші за гроші. А так ми нічого не показали. Ну, крім того, що у футбол у колись футбольній країні грають поганенько.

Як завжди, в анекдотичну ситуацію потрапили наші депутати-«патріоти» і так звана демократична більшість у Верховній Раді. Борці з «русскім міром» не спромоглися навіть трансляцію чемпіонату з РФ заборонити. Спочатку народні обранці довго спали, аж 6 червня згадали, що якось недобре, щоб із держави-окупанта транслювали свято кривавого спорту. А коли зібралися голосувати за заборону трансляції з Мордору – забракло голосів. Отакої!

Ну, і вишенькою на торті «боротьби» з чемпіонатом на території РФ стало повідомлення, що до ворога їдуть 6 тисяч ідіотів з України. Добровільні заручники, добровільні жертви. Що штовхає українців на такі безглузді кроки?

Політики від Вашинґтона до Пекіна зараз думають, на жаль, не про виклики, а про дрібні економічні вигоди, взагалі про казна-що. Вони повертаються до практик Середньовіччя, як Росія, або індустріальної епохи, як Трамп.

Але то дрібниці. Проведення ЧС у Росії є проявом більш серйозних явищ, ніж корупція у ФІФА. Тут не в злодійкуватих чиновниках чи недалеких уболівальниках справа.

Тут ми маємо справу із проявами дуже небезпечних глобальних процесів, які означають архаїзацію світової політики, повернення до індустріального укладу.

Так і є, Путін – це сьогоднішній Гітлер, але через це з ним ніхто й не думає припиняти відносини, більше того, європейські лідери сплять і бачать, коли ж нарешті американці знімуть з Росії санкції.

Німеччина однією рукою санкції типу впроваджує (на прикладі турбін «Сіменса» бачимо, як добре тих санкцій дотримуються), а другою рукою газогін будує, який розколює Європу. Та і у самих німців спостерігається активне «розм’якшення мізків» – більшість воліє, щоб Анґела Меркель відвідала РФ для підтримки команди Німеччини. Те, що вона таким чином підтримає ще й Путіна та додасть путіноїдам упевненості, що вони досі перебувають серед цивілізованих народів, – цим більшість німців не переймається.

Трамп один день кричить, що він би не допустив окупації Криму, на другий день істерику влаштовує, щоби Путіна в G8 повернули. Всім відомо, чим він із Путіним збирається займатися – ділити світ.

У чомусь ці два «класних хлопці» схожі: вони прагнуть зламати нинішню систему міжнародних відносин і встановити правила, які подобаються їм. І це їм вдається! Але чи вдасться їм домовитися, коли разом почнуть ділити світ? Оце питання. Вони, мабуть, забули, що дві світові війни в ХХ столітті почалися саме через те, що дехто вважав світ несправедливо поділеним.

Отже, казус із ЧС у терористичній державі №1 став можливим тому, що світ у цілому змінився, змінилися еліти. Про природу цих змін варто говорити в окремому матеріалі. Але очевидно, що еліти у провідних державах світу почали забувати історичний досвід.

Той гуманітарний, правовий, ціннісний доробок, на якому поставала Європа, виносять на смітник. Не беруть до уваги те, що людство стоїть перед гігантськими викликами: енергетичним, екологічним, викликом штучного інтелекту і нових технологій, які можуть змінити сутність самої людської особистості. Подолати ці виклики можна лише спільними зусиллями із розумінням, що людство як суб’єкт еволюції несе відповідальність за те, що відбувається на Землі.

Політики від Вашинґтона до Пекіна зараз думають, на жаль, не про виклики, а про дрібні економічні вигоди, взагалі про казна-що. Вони повертаються до практик Середньовіччя, як Росія, або індустріальної епохи, як Трамп. Використовуючи доктрину «війни всіх проти всіх», надійний мир у світі не побудуєш, а хаос і занепад посіяти можна. До цього нас і ведуть сучасні політики. Як казали давні мудреці, «історія вчить, що вона нічого нас не вчить і все повертається».

Підготував Ян Борецький для видання InfA