Олександр Кочетков, політолог

«Безвіз» – це чудово! Але не стільки як факт, тому що до вільного перетину кордонів далеко, скільки офіційне визнання нас стовідсотковими європейцями, а не умовним другим сортом. Хоча повинні пройти ще рішення виконавчого органу ЄС. Але в будь-якому випадку – явний успіх на похмурому пейзажі.

Не зовсім розумію, чому так радіє Президент Порошенко? Його основним досягненням є «мінська змова». У темі ж «безвізу» найважливішу роль відіграє наша парламентська делегація. В яку входять і нардепи, які до діяльності ПАПа ставляться досить скептично, типу Борислава Берези. Що не заважає їм боротися за країну.

Але треба відзначити і ще один принциповий момент. У блискучому виступі делегата від Швеції Анни-Марії Корацца-Більд (вчиться, як треба говорити про Україну!) пролунали слова про страшну ціну, яку платить Україна за право приєднатися до європейського співтовариства.

Слова про ціну – це пряме посилання не лише на війну на Донбасі, але і на трагедію в Сирії, хімічну атаку, яка стала можливою виключно за участю РФ. Яку РФ вже офіційно назвала постановкою – цинізм, від якого почервонів би навіть Ґеббельс.

Тому позиція європарламентарів щодо нашого «безвізу» – це і вираз несхвалення Росії. Тому що зрозуміло, яку реакцію викличе це рішення в недоімперії.

Такий геополітичний маятник: хочемо підтримати Україну – запроваджуємо санкції проти Росії, хочемо покарати Росію – підтримуємо прагнення України, поки працює. Але нам необхідно максимально прагнути до власної суб’єктності, коли нас не будуть пов’язувати зі сторонніми факторами і країнами. В цьому напрямку радіти поки рано.

Хоча ті, хто проводить осінню відпустку в Європі, мають шанс виступити білими людьми. Але це заслуга всієї патріотичної активної України.

Джерело: Александр Кочетков

БЕЗ КОМЕНТАРІВ