Олександр Кочетков, політолог

Уже описував бажані якості політичного лідера на сучасному етапі. До них відносяться, на моє переконання, націленість на докорінну зміну системи влади в Україні (злам суспільної свідомості), готовність діяти в інтересах суспільства, а не особистих (аж до заходу на посаду Президента з наміром її скасувати), а також наявність незаплямованої команди менеджерів, здатних цю грандіозну задачу вирішити в реальні терміни за реальні кошти.

Ці якості необхідні, але не достатні. До достатніх відноситься здатність такого лідера перемагати в умовах найжорсткішої протидії.

Адже тим, хто зараз при владі, є що втрачати. Такі втрати вимірюються не тільки десятками мільярдів доларів в активах і кеші. Це ще й безхмарне майбутнє їхніх нащадків на кілька поколінь вперед. Для багатьох володарів це ще і втрата свободи і навіть життя – для тих, хто стане на шлях збройного опору оновленню та очищенню країни.

Тож, на сили оновлення та реформації чекає розважальна туристична прогулянка з цікавими теледебатами і спілкуванням із захопленими виборцями. Тут все ребром: «або – або».

Тому лідер повинен бути не тільки готовим піти до кінця і ризикнути собою і членами своєї команди. Він зобов’язаний поставити на кін здоров’я і життя своїх близьких і рідних (не обов’язково знадобиться, але готовність потрібна – і прихильники, і противники це відчувають і враховують це).

Не можна бути гнучким переговірником: щойно помітять слабину – зжеруть разом із ліберальними какашками.

Але не можна і тупо пертися на бетонні укріплення – за дуболомами ніхто не піде.

Тут підходить аналогія з ракетою, призначеною для ураження добре укріплених ворожих позицій – командних пунктів, стартових позицій ракет та іншого.

Така ракета йде таємно на невеликій висоті, щоб її не виявили. При підході до цілі вона хитро маневрує так, щоб її не збили. А у самій цілі заходить на заздалегідь вибране слабке місце, пробиває його і вибухає, гарантовано знищуючи все всередині.

І чи багато персонажів, які хоч приблизно демонструють описані якості, ви бачите навколо? Та ото ж… А ще додайте до цього свіжу соціологію, що відсікає ігрові фігури до кількості двох-трьох. Завдання складніше за бином Ньютона.

Джерело: Александр Кочетков

БЕЗ КОМЕНТАРІВ