Олександр Кочетков, політолог

ГЛЯДАЧІ ПРИТИХЛИ, ЗАВІСА РОЗКРИВАЄТЬСЯ

Ну, ось і невідворотно, як вічність, настала осінь, яка в травмованих вітчизняною реальністю мізках сприймається, перш за все, як початок політичного сезону. І сезон таки обіцяє.

Всі заплановані на осінь значимі рішення влади є, м’яко кажучи, контраверсійними, тобто такими, що поляризують політикум і суспільство. Йдеться про «реформи» – освітню, медичну, пенсійну, земельну. Жодна з них не сприймається як перспективна, здатна будь-яким чином поліпшити існування українців. Підвищення зарплат педагогам і пенсій пенсіонерам призведе до інфляційного зростання цін, при цьому якість ані освіти, ані пенсійного забезпечення не покращиться – реформи ж не про це, а про скорочення бюджетних витрат на папері. А те, що, наприклад, треба гнати з роботи половину викладачів за профнепридатність і з тієї ж причини закривати половину ВНЗ, реформа замовчує.

Ще гостріше стоїть питання медичної та особливо земельної реформ. У першому випадку гарантовані ексцеси з ненаданням або неналежним наданням допомоги з важкими наслідками. ЗМІ, зрозуміло, їх роздують, оскільки люблять смакувати всякі жахи. Стабільності в суспільстві це не додасть.

Продавлювання ж земельної реформи, на чому наполягають зовнішні кредитори та й влада має намір відверто нажитися, може привести до локальних протистоянь і конфліктів.

Законопроект щодо реінтеграції ОРДЛО, що його готують в АП, теж викличе неоднозначну реакцію і в Верховній Раді, і навколо неї. Аж до висловлення невдоволення з боку Кремля, а ми пам’ятаємо, що своє невдоволення він виражає ескалацією військового протистояння на Донбасі.

З іншого боку, влада і особливо Президент, наплодили стільки політичних і особистих ворогів, що їхня кількість явно перевалює за критичну. У цьому сенсі ПАП – талановитіший за Януковича, яким були задоволені хоча б в найближчому оточенні, а Порошенко «дістав» навіть його. І він ризикує нарватися на ту саму тиху змову, якої, як будь-який слабкий самодержець, відчайдушно боїться.

Перший запланований акт політичного театру – шоу «Повернення Одіссея», чи то пак, Саакашвілі, яке, залежно від успішності, стане або точкою кристалізації об’єднаної опозиції, або завершенням української частини політичної кар’єри Міхеїла Ніколозовича. І якщо шоу з будь-якої причини не відбудуться, то це означає саме другий варіант.

Але ж можуть трапитися події, яких ніхто не планує. А вони і є найбільш значущими.

Тож, про що писати – буде. І будемо писати.

Джерело: Александр Кочетков

БЕЗ КОМЕНТАРІВ