Олександр Кочетков, політолог

Ну, добре, давайте про армію, мову, віру. Тільки без захопленого придихання та іншого порохолюбства.

«Совкова» армія – та, в якій бійців не шкода: баби ще народять безкоштовно. А цивілізована армія – це та, в якій головна цінність – воїн, а не техніка, яку за гроші заводи ще вироблять, скільки треба.

Воїн повинен мати всі умови для ведення бойових дій, вдосконалення своєї підготовки, збереження здоров’я і змістовного дозвілля. Не тяготи та злидні він повинен відчувати в мокрих окопах – вистачить і того, що його можуть поранити або вбити, а постійну турботу держави і своїх безпосередніх командирів. Так, у деяких командирів це є, але чи став такий підхід повсюдною практикою, системою?

Можна скільки завгодно передавати у війська відремонтовану техніку, але ставлення до воїна це не змінить. До речі, а чому бірюковці замовчують простий факт: за п’ять років війни (за цей час Друга Світова вже завершилася) у нас не поставлений у велику серію жоден зразок бронетехніки? Все, чим у нас пишаються в телевізорі, – це дрібні партії та взагалі одиничні екземпляри, а також модернізація довоєнної техніки. Про тактичні ракети, авіацію, ППО взагалі не варто згадувати.

Закон про збільшення мовних квот на ТБ і радіо (вони були і раніш!) пролобіювали депутати від Нарфронту, хоч як до них не ставитися.

Під наявну мовну кампанію активізувалися невиліковні персонажі, які пропонують бити російськомовних по обличчю, і влада не має до них жодних претензій. Це що, допомагає українській стати мовою успіху в Україні?

А от підтримки україномовних виконавців, видавців газет, журналів та книжок, що має практичний сенс, – нема. Хоч з бюджету, хоч з культурного фонду Марини Порошенко. Не на часі, мабуть.

А, Президент на це не впливає, це все Кабмін? Тоді чого Ваш Президент намагається використати в кампанії те, на що він не впливає?!

Нарешті, віра. Матерія, до речі, тонка і майже інтимна, але якщо вже її витягли з храму на рівень томос-туру…

Кілька років тому написав кілька статей, де стверджував, що дійсно суверенна Україна неможлива, поки один з її духовних центрів знаходиться в Москві. Тобто, розрив з кремлівським православ’ям – завдання надактуальне. І чудово, що ПОП за неї взявся, нехай і під вибори.

Але поки, наскільки мені відомо, в ПЦУ з УПЦ МП перейшло лише близько 50 церковних громад. З більш ніж 11 тисяч! Попереду колосальний шматок акуратноюї наполегливої ​​роботи. А ми радіємо першому кроку, ніби він остаточний.

Ось вам на ринку запропонують куряче яйце за ціною в тисячу доларів. А на здивоване запитання пояснюватимуть, що з цього яйця вилупиться курочка, яка знесе сто яєць, з них теж вилупляться курочки і теж знесуть, і через п’ять років у вас буде птахоферма більша, ніж «Наш Ряба».

Адже люди на це не поведуться? Але чомусь ведуться на томос.

Думати. До, а не після. Думати не про те, хто з кандидатів душевніший або балакучіший, а хто зможе поставити систему влади під жорсткий контроль суспільства.

Джерело: Александр Кочетков