Олександр Кочетков, політолог

Чим, власне, займався президент Зеленський перші сто днів на Банковій? Тим же, що і всі інші президенти до нього – будував свою вертикаль влади. І робив це суперуспішно, оскільки сьогодні отримав владні повноваження, яких не було навіть у Леоніда Кучми і Петра Порошенка, хоча цих двох можна було назвати дійсно главами країни.

Причому, їм для владарювання доводилося йти на інтриги, усілякі хитрощі на межі і за межею порушення Конституції. А Володимиру Зеленському народ віддав все добровільно – ось тобі монобільшість у Раді, формуй свій Кабмін і все, що забажаєш.

З моменту приголомшливої ​​перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах у ВОЗа було два шляхи: стати моральним авторитетом нації або перевести країну на імітацію ручного управління.

У першому випадку ВОЗ просував би на посаду прем’єр-міністра та інші високі посади людей сильних, професійних і незалежних, які б давали швидкий ефект в очищенні і модернізації країни. І ці призначенці вважалися би з президентом, тому що він діяв би строго у відповідності зі своїми передвиборними обіцянками і спирався на колосальну підтримку суспільства. І вся робота б йшла у напрямку обговорення і підтримуваного суспільством спільного плану президента, ВР і КМ.

У другому випадку ВОЗ призначатиме людей підконтрольних і слухняних. Вони не будуть ефективними, оскільки нам потрібні швидкі сміливі неординарні рішення. А в кінцевому підсумку виявляться ще й не підконтрольними – у нас так завжди буває (згадаємо Гройсмана і Порошенка!).

ВОЗ, судячи з усього, пішов іншим шляхом. А це означає, що прем’єром у нас буде Олексій Гончарук. Це, до речі, побічно підтвердив Андрій Богдан: якби питання зі слухняним прем’єром не було б вже вирішено, досвідчений лобіст Богдан не катався би у Сан-Тропе, підвішеність питання тримала б його в Києві міцніше за будь-яке держсвято.

Зараз Гончаруку підбирають Кабмін. Не він собі, а оточення ВОЗа – йому. І як вони всі там спрацюються – питання відкрите. Ясно, що важливі рішення будуть ухвалюватися на користь того, хто останнім забіжить в кабінет президента. Тобто, на користь того, кого останнім заведе туди глава ОП…

На жаль, але це все ми вже проходили. І нічого доброго з цього не виходило.

Джерело: Александр Кочетков