Олександр Кочетков, політолог

Про це говорили давно. Я вам більше скажу: про це говорили ще тоді, коли обговорювалося, чи давати Міхеїлу Саакашвілі громадянство України в принципі.

Зокрема, Юрій Луценко, який неодноразово стикався з тодішнім Президентом Грузії, прямо попереджав Петра Порошенка, що надання громадянства Саакашвілі призведе до того, що потім його доведеться зі скандалом забирати. Але Петра Олексійовича підганяли «штатівці», зокрема, той же Джордж Сорос, і ПАП відмахнувся від попереджень.

Мене в усій цій скандальній історії бентежить те, що Порошенко однозначно почувається самодержцем. Цю стадію неминуче проходили всі Президенти України, але він виявився чи не найбільш скоростиглим.

Президент країни – особа посадова. Не він дає або забирає громадянство. Він, як чиновник певного рівня, реалізує запроваджені Конституцією України демократичні процедури. Це тільки в сім’ї глава може давати тим, кому симпатизує, і відбирати у тих, хто провинився. Ну, або цар-батюшка, для якого ніхто не указ, крім бога, та й той нехай спробує на аудієнцію записатися…

Порошенко переконаний, що Саакашвілі вкусив руку, яка дає. Мовляв, він підібрав його з землі, обігрів, дав можливість реабілітуватися і повернутися в активну політику. У Грузії, зрозуміло. А той відповів чорною невдячністю і спробував увійти в політику в Україні, де повинен безроздільно панувати ПАП. Те, що спочатку Саакашвілі справно «топив» за Порошенка, як, наприклад, проти Коломойського-Корбана, вже забулося – у царів пам’ять коротша за дівочу.

Так, Саакашвілі однозначно напросився. Наша публічна політика все більше нагадує шоу фріків, тому й користуються попитом Олег Ляшко, Надія Савченко та інші подібні калібром поменше. А Саакашвілі на цьому шоу – головна поп-зірка. Був і залишається. Тому що скандал – його чорнозем, на якому він виростає. Ось при зіткненні з рутинною адміністративною роботою начебто губернаторства він починає чахнути, немов маргаритка на сонці.

Але і Порошенко не правий стовідсотково: спочатку вчинив нерозумно, потім спробував виправити помилку ще нерозумніше.

Тому що зараз Міхеїл Ніколозович отримав чудовий майданчик для метання громів і блискавок на адресу Петра Олексійовича. І безсумнівною скористається цим по повній, тож, скандальний номер «Шоколадна дупа» здасться ще жартами раннього КВК.

Другий висновок – це те, що ПАП і його оточення напружено думають про вибори – чергові й дострокові, прикидають варіанти, вибудовують прийнятні конфігурації, розчищають поле під майбутні комбінації. І це хороший шанс, щоб осідлати хвилю і несподівано для нашої влади запустити процес очищення і перезавантаження.

Чим закінчиться? Та нічим! Саакашвілі пошумить та й поїде кудись в цивілізовані краї читати лекції про те, як він побудував вже дві процвітаючі держави – Грузію та Україну, але в обох випадках завадив злий Путін. Нинішні українські соратники Саакашвілі поридають над розбитими надіями, згадають, скільки ознак було, що Міхеїла Ніколозовича цікавить тільки він особисто, все інше – лише опція до нього. Та й почнуть шукати новий «паровоз», здатний запально вимовляти правильні слова і обіцяти правильні справи, який завезе їх у владу. Може, і знайдуть.

А громадяни України, які сприймають політику виключно через телевізор, переключаться на інше шоу, тим паче, що їх в ефірі вистачає. І до виборів стане ще більше.

Шоу триває. Вікно можливостей для України вже перетворилося на кватирку.

Джерело: Александр Кочетков

БЕЗ КОМЕНТАРІВ