Політичний аналітик Олександр Солонько

Крокодилячі сльози Генпрокурора Луценка з приводу негідників-суддів Верховного суду, які закрили справи проти Іванющенка, гидко споглядати. Ну, просто мерзенно.  Луценко займає чільне місце в сьогоднішній системі влади, є частиною правлячого класу, який і застопорив, власне, люстрацію. Він розділяє відповідальність за те, що нині в Україні «український» суд працює на одного з найбільш одіозних корупціонерів режиму Януковича.

То їм, бачте, люстрація виборних посад була не до смаку, то суддів їм було ніде взяти після повного очищення судової влади, яке необхідно було здійснити. Бачте, в нас спеців нормальних нема. Не вміють так хвацько гроші в трилітрових банках ховати.

Коли через три роки після Революції Гідності, Генеральний прокурор, колишній голова найбільшої парламентської фракції (партії президента) розводить руками і киває в бік суду, це означати може одне з двох. Або влада розписується у власному безсиллі та сліпоті, або вона свідомо до цього призвела. Очевидно, що правильний саме другий варіант. Було достатньо сил і повноважень, була санкція громади на люстрацію. На реальне очищення. Влада все це спустила в унітаз. Тепер люструвати буде громада. Бо влада не захотіла створювати відповідну реальність юридично та практично.

Джерело: Олександр Солонько

БЕЗ КОМЕНТАРІВ