Політичний аналітик Олександр Солонько

Ми часто чуємо від представників влади і їх придворних скарги на радикалів та різного роду нечемних суб’єктів політичного і суспільного життя. В ЗМІ читаємо або слухаємо про «радикалізацію» і все таке. Звісно, що в більшості випадків це більше образ чогось. Або абстрактного ворога, який заважає нам рухатися в світле майбутнє або цілком реального політика чи організації, якій намагаються заслужено чи ні накачати антиобраз.

Наприклад, чесний депутат допомагає громаді захищати життєвий простір і майно від «тітушок». Його б’ють. Із насмішками і глузуванням. Потім його колеги, друзі, однопартійці збираються і вже б’ють «тітушок». Але їх при цьому намагаються змалювати радикалами. Небезпечними для суспільства, яке вони власне й захищали. Оце дуже важлива деталь. Після цього вже починаються пасажі про монополію на силу, неприпустимість насильства у відповідь тощо.

Головне в цій історії, що «тітушки» – банальне соціальне сміття або не зовсім вже скінченні люди, що працюють в приватних охоронних структурах – це «подовжувачі рук» для доволі таки солідних дядьків. У дорогих костюмах з краватками. Вони гарно розмовляють, охайно виглядають, вони солідні та освічені люди. Або намагаються такими здаватися, що теж ключовий момент. Але вони зробили можливим існування «тітушок» та активно їх використовують в своїх меркантильних цілях. Реалізація корупційних рішень, оборудок, банального віджиму чужого майна тощо. Але самі вони рук не бруднять і перед камерами розповідають про неприпустимість насилля, законний шлях вирішення всіх проблем, добробут, щастя і все таке.

А людей, які відстоюють права і свої й інших, називають радикалами.

Але не варто обманюватися. Люди в дорогих краватках і білосніжних випрасуваних сорочках часто куди більш небезпечні для суспільства, ніж люди, які з почуття справедливості й гордості завдають удару у відповідь. Бандитам, системі, правлячому у класові, який оголосив війну кожному нормальному українцеві.

Тому, коли десь чуєте чергове нарікання на радикалів, краще придивіться добре до того, хто нарікає. Ваша думка може кардинально змінитися.

Джерело: Олександр Солонько